Дослідження змін, які відбулись у суспільстві й армії за останні роки, стало основним завданням проекту «Армія. Друге народження», ініційованого Міністерством оборони України спільно з громадською організацією StratComUA.
Фотокнига «.RAW Історія змін українців та армії» — ще одна частина цього проекту. Які історії тут показані, розказують координатор проекту й куратор від агенції POLE ZORU (яка займалася концепцією і впорядкуванням книги) Костянтин Чернічкін і арт-директор фотокниги Антон Стогов.
Ірина Сампан: До цієї фотокниги увійшли роботи 33 фотографів. Розкажіть деталі — чия це ідея? Історія змін якого періоду показана цими світлинами?
Костянтин Чернічкін: Книга називається «RAW», що з англійської означає «сирий, необроблений». У цій назві багато значень, але вони всі дуже символічні і мають асоціації з тим, що у нас відбувається в Україні. Вони вказують на те, що Україна була не готова до того, що сталося після Майдану. Сира війна, неготова армія, неготове суспільство. З іншого боку, RAW — це формат файлів (фотографій), який вказує на те, що вони такі необроблені, чисті, документальні, справжні без ніяких втручань. І третє — у цій назві є гра слів, якщо прочитати у зворотному напрямку, вийде «war» війна.
Ми розповідаємо історію візуальною мовою — про людину, яка після Майдану була змушена йти на війну, як ці події вплинули на неї, на ціле суспільство, на армію, яка є частиною цього суспільства. Ми всі знаємо, якою була армія до цього і, мабуть, всі знають як вона змінилась
Ірина Сампан: Як світлинами можна передати цей стан?
Костянтин Чернічкін: Це було надзвичайно складне завдання, яке постало перед нами як творчою групою. Це, взагалі, окремий вид мистецтва — візуально передавати історії. Тут ми починаємо з портретів Майдану, описуємо, куди далі пішли ці люди, в яких частинах воювали, де були добровольцями. Далі йде Крим. І поступово приходимо до людей, які повернулись, з чим вони тут стикнулись.
Наталя Соколенко: Наскільки автентичні, правдиві ці фото? Відредаговані чи ні? Ми всі пам’ятаємо фото з Широкіно Дмитра Муравського, навколо якого ведуться суперечки щодо постановки кадру?
Костянтин Чернічкін: Тут немає жодної обробки, жодного втручання, все є чиста, так звана пряма фотографія, документальна. Основне у нашій книзі — спостереження за дійсністю.
Антон Стогов: С нашей группой мы занимались графическим дизайном и оформлением книги. Когда я увидел фотографии впервые, был в состоянии шока. Здесь приходит осознание, что это снимки того, что происходит здесь и сейчас, что это наша повседневность. Я много лет занимаюсь фотографией, и мне никогда не попадало в руки такое количество качественных снимков. Много не вошло по объективным причинам, книжка не резиновая.
3 березня о 17:00 в галереї «Дукат» (Рейтарська, 8б) відбудеться офіційна презентація книги і відкриття виставки, де представлено по одній роботі від кожного автора. 4 березня о 16:00 — дискусійний клуб з Дональдом Вебером, де говоритимуть про стан української документалістики і фотожурналістики, 5-8 березня — зустрічі з авторами, де можна буде, поговорити, взяти автографи.