“Кажуть, що у війни не жіноче обличчя, але війна жіночого роду. Якщо ми говоримо про те, чи є місце жінці на фронті, то так, а от чи має вона там бути – це вже вирішує кожна жінка сама”.
У студії Громадського радіо побувала письменниця Галина Сліпушко та розповіла про свою збірку оповідань та жіночі образи, прописані в ній.
“Я вивчаю психологію, особливо мені цікава жіноча психологія. Попередньо я вже писала оповідання, в мене є свій блог, який присвячений саме жінкам.
Коли розпочалися події на Донбасі, багато жінок пішли на фронт. Мені не вистачило сміливості та сили взяти зброю в свої руки, тому я брала іншу зброю – перо.
Одного разу я побачила по телевізору свою знайому в програмі, присвяченій подіям на Донбасі. Вона була волонтеркою, допомагала, ця історія мене дуже надихнула, на фронті вона знайшла своє кохання. Ми з нею зустрілися – так з’явилося перше оповідання, яке я виклала в своєму блозі.
Потім я почала все більше й більше писати. Я знаходила героїнь, вони знаходили мене. Так почали формуватися ці оповідання. Після цього було кілька публікацій у газетах і мої друзі порадили мені зробити книжку.
Так вийшла книжка. Я працювала над нею близько двох років – це повний процес від ідеї до публікації. Було багато жінок, із якими я зустрічалася і спілкувалася. Всі вони мене надихали. Після цього спілкування я поверталася додому натхненною, писала вночі після роботи, переписувала ці оповідання, змінювалися образи», – розповідає письменниця.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.