«Громадське радіо»
У студії «Громадського радіо» — організаторка виставки «Майдан: більше ніж життя і смерть» Лада Шиленко і британський фотограф Джо О’Браєн.
Андрій Куликов: Чому ви вирішили приїхати на відкриття виставки?
Джо О’Браєн: Я вважав своїм обов’язком бути присутнім на відкритті, зокрема для того, щоб побачити обличчя людей, які дивляться на мої фотографії. Для мене завжди честь відвідувати Україну, особливо в такий важливий час. Адже це третя річниця загибелі Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.
Любомир Ференс: Чому ваша виставка називається «Майдан: більше ніж життя і смерть»?
Джо О’Браєн: Причина в тому, що люди віддали свої життя за ідеї. Отже це стало більшим, ніж життя та смерть.
Андрій Куликов: Що стало для вас найбільш значущим?
Джо О’Браєн: Напевне, усвідомлення того, що ніщо не може зупинити ідею, час якої настав. Найбільше мене вразило те, наскільки люди були віддані справі. Це був колектив, який створював спільну силу. Майдан став символом цієї спільної сили.
Любомир Ференс: Ви зараз спілкуєтесь з українцями про те, що відбувається у нашій країні? Як ви думаєте, чи вартує це того, що сталося у 2014 році?
Джо О’Браєн: Мені здається, що зараз люди розчаровані тим, що пам’ять Небесної сотні не вшановується тією мірою, якою має вшановуватись. Я вперше повернувся в Україну минулого року, на другу річницю. Мене розчарувало те, як вшановували пам’ять Революції гідності. Тому я вважаю, що потрібно більш ретельно вшановувати пам’ять про ці події.
Любомир Ференс: Ви маєте на увазі, що вшанування пам’яті Небесної сотні звелося до того, що виходить президент, кладе квіти і йде геть?
Джо О’Браєн: Я думаю, що Революція гідності була для людей. Люди, яких я пам’ятаю, повинні мати волю для вшанування пам’яті загиблих. У мене виникло відчуття, що пам’яттю і вшануванням керують, а Революція гідності була органічною. Я вважаю, що необхідне некероване вшанування.
Андрій Куликов: Розкажіть детальніше про виставку «Майдан: більше ніж життя і смерть». Де і коли вона відбуватиметься?
Лада Шиленко: З 22 січня до 22 лютого 2017 року виставка відбуватиметься у Національному музеї історії України. Вчора на відкриття виставки приходив батько Романа Гурика — героя Небесної сотні. Він запросив нашу виставку у Івано-Франківськ, рідне місто Романа. Ми б хотіли показати виставку по всій Україні. Тож ми запрошуємо до співпраці всі музеї, які хочуть прийняти виставку.