Як не потрапити в «освітній офшор»?
Як правильно обирати ВНЗ, щоб отримати гідну освіту і не пошкодувати про своє рішення?
Виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний консультує слухачів «Громадського радіо» щодо вибору університету.
Тетяна Трощинська: Які мають бути критерії для вибору ВНЗ?
Єгор Стадний: Формат «критерії» не дуже діє, як ми побачили. Діє постановка проблеми. Кожен абітурієнт і його батьки стикаються з однією проблемою — інформаційною асиметрією. В економіці вона дуже добре досліджена. Це тоді, коли продавець набагато більше знає про свій товар, ніж покупець. Звідси береться багато негараздів.
Університети дуже добре знають про те, які у них програми, хороші чи погані. А от абітурієнти цього не знають. Нам потрібно зробити все, щоб цю інформаційну асиметрію знизити, бо вона буде завжди.
Дмитро Тузов: В цьому винні ВНЗ?
Єгор Стадний: Тут обопільна дія. Якби був достатній запит, то ВНЗ були б змушені це публікувати.
Тетяна Трощинська: На пошук я задала «вступ без ЗНО». Міжрегіональна академія управління персоналом в Тернополі зараховує студентів на перший курс до їхнього відділення на Кіпрі. На другому курсі вони переводять їх вчитися в Україну. Це «освітні офшори»?
Єгор Стадний: Це фіктивні філії. Вони не надають того, що ми називаємо «університетська освіта».
Батькам та абітурієнтам треба вирішити два питання «яка інформація їм потрібна?» і «де її знайти?». Починати треба з серця університету — викладачів. Ви маєте дуже детально вивчити, хто буде у вас викладати. Це означає, що вам потрібно подивитися, чи є ці викладачі активними науковцями.
Університетом є те, де є наука, а потім ця наука перепливає в навчальну аудиторію.
Дмитро Тузов: Але у нас академічна наука відділена.
Єгор Стадний: І це є величезна проблема. Набагато рідше ви отримуєте якісну вищу освіту там, де немає науки.
Абітурієнтам треба користуватися тими індикаторами, які є визнаними у всьому світі. Є так звані індекси цитування. Для української аудиторії, можливо, це новизна, але краще подивитися, чи публікується дослідник, чи цитують його інші дослідники. Є наукометричні бази, в яких це можна перевірити.
Є ще одна ознака, яка працює в наших широтах, це подивитися, чи публікується людина англійською мовою.
Тетяна Трощинська: Як прив’язати свій вибір до ринку праці?
Єгор Стадний: В університеті є два відділи, які є сервісними. Це центр сприяння працевлаштуванню та центр міжнародної співпраці. Ці відділи важливі, тому що вони є лакмусовим папірцем довіри зовнішніх стейкхолдерів. Нам варто довіряти там, де хтось вкладається грошима в університет.