Громадське радіо
Про це ми поспілкувалися з Дмитром Волошиним, співзасновником онлайн-платформи для пошуку репетиторів Preply.
«Залишився один місяць. Його потрібно використати максимально продуктивно для того, щоб спробувати закрити очевидні прогалини в знаннях. Але хороші викладачі та репетитори рекомендують починати готуватися ще навесні попереднього року – навіть трохи більше, ніж за рік», – говорить Дмитро Волошин.
Анастасія Багаліка: Чому за рік? Невже в програмі так багато всього?
Дмитро Волошин: Потрібно розуміти, що останні роки результати ЗНО йдуть в державну підсумкову атестацію. Раніше можна було вважати, що ЗНО – це тільки для вступу до університету, але зараз ці дані йдуть в атестат.
Потрібно відштовхуватися від того, що в кожного школяра повинна бути своя ціль щодо того, як він хоче продовжити життя і кар’єру. Хороша та правильна стратегія підготовки до ЗНО – це не просто «я хочу здати ЗНО на 160 (чи 200) балів з усіх предметів», адже це не зовсім виправдана витрата ресурсу.
Тести ЗНО – це не завжди те, що можна потім використовувати в реальному житті, в професійній кар’єрі. Тому правильна стратегія для школяра – обрати виш, подивитися, які там прохідні бали ЗНО, вибрати предмети, які потрібно здавати для того, щоб потрапити до цього вишу. Відштовхуючись від цього набору, потрібно вибудовувати свою стратегію та програму підготовки до тесту.
Для того, щоб поступити в хороший виш, потрібно набрати високі бали. Щоб набрати високі бали, потрібно завчити дуже багато інформації напам’ять. Специфіка тесту ЗНО в тому, що він не завжди перевіряє мислення (особливо, якщо говоримо про ЗНО з української мови та літератури), а й фактаж. Об’єктивно школяр за тиждень чи за місяць не може вивчити напам’ять великий об’єм інформації. Ці дані потрібно розбивати за проміжками часу та готуватися заздалегідь.
Є хороша рекомендація, що в останній день чи навіть тиждень перед ЗНО потрібно зробити собі певний релакс: менше вчити напам’ять і більше працювати над психологічним налаштуванням. ЗНО – це все-таки стрес, а загальна практика така, що в стресові моменти пам’ять починає працювати по-іншому.
Потрібно, щоб ці знання зберігалися в довгостроковій пам’яті. А для цього варто завчити заздалегідь
До такого типу екзаменів, як ЗНО, в школяра завжди є можливість готуватися самостійно, з репетитором, із викладачем. І роль репетитора, викладача якраз у тому, щоб побудувати під конкретного учня конкретний план, програму, щоб він міг, з одного боку, завчити достатньо інформації в довгострокову пам’ять, а з іншого боку, не був у стресі.
Анастасія Багаліка: Чи потрібно якось перевіряти, наскільки ти знаєш матеріал без підготовки?
Дмитро Волошин: Можна подивитися завдання попередніх років, є тестові платформи, де можна себе перевірити самостійно. Є платформа BeSmart, рекомендована Міністерством освіти, Prometheus, де є безплатні курси з дуже хорошими викладачами, є сайт ВнеШколы. На цих сайтах можна проходити тестові завдання.
Потрібно постійно перевіряти свій рівень і бачити свій прогрес. І хороший викладач, репетитор буде працювати над тим, щоб регулярно давати пробні тести своєму учню, щоб бачити слабкі місця
Анастасія Багаліка: Є діти, які можуть все розпланувати самостійно та рік сумлінно готуватися до ЗНО. Але, думаю, більшість звертається до репетиторів.
Дмитро Волошин: Потрібно розуміти, як побудований цей ринок репетиторства в Україні. Велика частина занять відбувається в межах школи. В школяра є вчитель з певного предмету, тому часто звертаються до нього, скажімо, щоб одержати сильніші знання, а оскільки в учня переважно є певний психологічний контакт з викладачем, то це такий найпростіший шлях.
Якщо ж говорити про репетиторів, які готують саме до ЗНО, то в Україні це дуже великий ринок. Потрібно розуміти, що в цих викладачів є дуже велика специфіка. Є нейтів-спікери, які гарно вчать розмовній мові, є репетитори, які викладають бізнес-англійську. Викладачі, які готують до тесту ЗНО з іноземних мов, «заточені» чисто під цей тест, адже там є дуже багато специфіки, підводних каменів, правильних стратегій вибору відповіді в тесті.
Анастасія Багаліка: На що варто звернути увагу, обираючи репетитора?
Дмитро Волошин: Потрібно розуміти логістичні обмеження. Є діти з маленьких міст, обласних центрів, із Києва – в кожного з цих сегментів є різні потреби та можливості. Якщо ми говоримо про викладачів у Києві, то це може бути викладач, який готує до ЗНО для вступу в столичні виші та коштуватиме від 300 до 500 гривень, якщо говоримо про маленькі містеча – може коштувати від 50 до 100 гривень.
Одразу потрібно звернути увагу на те, чи є викладачі на локальному ринку в вашому місті, чи готові ви займатися онлайн, який у вас бюджет. Якщо ви знайшли репетитора для дитини, вони провели перший урок, а дитині не сподобалося, це може бути сигналом того, що інколи між викладачем та учнем не складається «хімія». Буває так, що вони просто не підходять одне одному за психотипами.
Потрібно звертати увагу на відгуки про викладачів, репетиторів. Якщо обираєте заняття зі шкільним викладачами, запитайте в інших батьків, чи займалися їхні діти з ними, випускників школи, які займалися з ними і здавали ЗНО в минулі роки.
Якщо ви шукаєте викладача на онлайн-платформах, то на більшості з них є відгуки про викладачів
Анастасія Багаліка: Діти, які не готувалися цей рік, за місяць встигнуть щось зробити?
Дмитро Волошин: Можна знайти свої слабкі місця та за цей місяць спробувати «підтягнутися». Потрібно бути реалістом і розуміти, що це все-таки кількість балів, і за цей місяць можна підтягнути ту кількість балів, яка необхідна для вступу до того вишу, який вам потрібен.
Ми розуміємо з точки зору ринку, що хороші викладачі вже давно зайняті, вони були зайняті ще півроку тому. Можливо, хтось із них матиме слот, щоб займатися зі школярем, але це не гарантовано. Тому потрібно сконцентруватися на тому, що є найслабшою сферою в самого учня, спробувати знайти викладача та проходити дуже багато тестів. І ці тести треба обов’язково проходити з обмеженням по часу, щоб правильно розраховувати його – за ці півтора місяці можна призвичаїтися до того, що час на тесті буде обмежений.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.