Фото: Громадське радіо
Представниця організації «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька розповідає, які документи потрібно мати з собою, щоб успішно перетнути кордон з країнами ЄС.
Катерина Кульчицька: Сьогодні на прес-конференції ми будемо розповідати про початок інформаційної кампанії «Подорожуй відповідально». Ми будемо розповідати, як правильно користуватися безвізовим режимом та візовим для тих категорій громадян, для яких візи будуть залишатися реальністю.
Андрій Куликов: Що це за категорії громадян?
Катерина Кульчицька: Безвізовий режим буде розповсюджуватися на громадян, які мають закордонний біометричний паспорт. Люди, які не захочуть оформлювати біометричний паспорт, надалі будуть звертатися до консульських установ.
Є ще одна велика категорія осіб, для яких візовий режим буде продовжуватися. Це ті, хто збирається працевлаштуватися в країнах ЄС, довго навчатися, поїхати до родичів на довгий час. Для поїздок, які тривають більше півроку або року, обов’язково потрібно буде оформлювати національну візу, дозволи на проживання.
Вікторія Єрмолаєва: А що дає безвізовий режим?
Катерина Кульчицька: Безвізовий режим дає людям свободу, свободу вибору, свободу від постійних перевірок з боку консульських установ. Є ментальне відчуття того, що Європа скасувала архаїчний візовий бар’єр, через який багато жителів малих міст чи сіл були змушені брати трохи не відпустки, витрачати купу коштів, щоб подати свої документи і не факт, що вони отримали б візу. Це почуття свободи.
Якщо говорити про більш прагматичні речі, то це економія коштів і часу. Віза коштувала пересічному українцеві від 35 євро і десь до 63 євро. Це я кажу про жителів великих міст, яким пощастило з наявністю візових центрів.
Андрій Куликов: Зараз Європейський Союз і країни Шенгенської зони скасували те, що колись запровадили. Зі значним розширенням ЄС у 2004 році вони зробили вимоги до українців більш жорсткими. Потім вони використали це, щоб заохочувати нас до проведення реформ.
Катерина Кульчицька: Так, погоджуюся з вами. Цінність досягнення безвізового режиму в тому, що були здійснені багато реформ. НАБУ чи Спеціалізована антикорупційна прокуратура відбулися завдяки тому, що український уряд, парламент дуже хотіли досягти безвізового режиму. ЄС підштовхував українську владу до цього, велику роль зіграли громадські активісти та журналісти.
Читайте також: Як буде працювати «безвіз»?
Вікторія Єрмолаєва: Ширяться чутки, що Євросоюз буде розвертати нас на кордоні.
Катерина Кульчицька: Якщо у вас є всі документи, які підтверджують мету вашої поїздки, ви маєте дійсний хоча б наступні три місяці після в’їзду закордонний біометричний паспорт, якщо ви маєте відповідну кількість готівки, бронювання готелю, квиток назад, то ви будете ідеальним пасажиром.
Це міф про те, що ніби з безвізовим режимом будуть розвертати, а до безвізового режиму не розвертали. Якщо подивитися на статистику Європейської комісії, то можна побачити, що з 2010 року все більше українців завертали на кордоні навіть з наявною візою. У 2015 році це більше 20 тисяч, у 2016 році ще більше.
Їм не дали в’їхати. Основною причиною було те, що людина не змогла прояснити прикордоннику умови та мету свого перебування. Були, звичайно, випадки, коли у людей були сфальсифіковані документи, на основі яких була оформлена віза.
Дуже важливий чинник, який контролюватиметься, — це підозра, що людина їде з метою нелегального працевлаштування. Якщо людина виглядатиме як потенційний нелегальний мігрант, до неї будуть питання. Ідеться про тих людей, які матимуть пустий закордонний паспорт, будуть без документів і говоритимуть, що мають гроші, квиток куплять потім, готель забронюють на місці тощо.
Вікторія Єрмолаєва: Що треба мати наразі, щоб безпечно в’їхати до ЄС?
Катерина Кульчицька: Документи потрібно мати, але пакет значно менший, ніж той, що ми несли до консульських установ. Зазвичай це ті документи, які підтверджують те, що людина буде проживати забезпечено. Це, наприклад, бронювання готелю, хостелу або запрошення від друзів, родичів. Запрошення не має бути з печатками і на офіційному бланку. Це може бути навіть запрошення на електронну пошту, у якому підтверджується, що ця людина буде вас у себе приймати. У такому випадку буде дуже важливо мати квиток назад.
Автомобілістам потрібно мати кошти на бензин та спеціальне страхування для автомобіля — «зелену карту». Також треба мати з собою відповідну кількість грошей у розрахунку на кожен день перебування. Для кожної країни сума трошки відрізняється. Прийнято казати, що це 45 — 50 євро на добу. Є країни, у яких це 60 — 65 євро. Ми на своєму сайті створили інтерактивну карту, на якій можна побачити, скільки коштів на добу потрібно мати у певній країні. Не обов’язково це везти готівкою. Достатньо мати банківську або кредитну картку, на якій можуть бути власні кошти або кредитний ліміт. Виписку з банку брати з собою не потрібно. Прикордонник не розуміє термінології українських банків, часто не розуміє української та російської мов.
Якщо у прикордонника є сумніви, то він може попросити людину скористатися СМС-банкінгом та інтернет-банкінгом.
Необхідність брати з собою довідку з ЖЕКу, військкомату, з роботи, про наявність житла — це міф. Якщо ви збираєтеся на конференцію, то візьміть з собою листочок, на якому ви зазначені як учасник заходу. Якщо ви їдете туристичною групою, роздрукуйте туристичний ваучер. Якщо їдете на спортивні змагання, роздрукуйте лист-запрошення, в якому написано, що ви є учасником певного заходу.
Андрій Куликов: Наскільки посилиться контроль українських прикордонників чи авіаліній?
Катерина Кульчицька: Українські авіалінії можуть перевіряти паспорт, наявність візи, але вони не будуть запитувати всі документи, що підтверджують мету поїздки. Наскільки я знаю, наші прикордонники раніше навіть не мали інструкції перевіряти наявність візи.
Повний варіант розмови слухайте в доданому звуковому файлі.