МБФ «Чіріклі»
У студії Громадського радіо – Ольга Веснянка, журналістка, правозахисниця, представниця ромського радіо Chiriklo.
Дмитро Тузов: З чим пов’язане створення цієї правозахисної групи?
Ольга Веснянка: Європейський центр з прав ромів з офісом у Будапешті підтримує об’єднання ромських правозахисників і правозахисниць у декількох містах України з тим, аби постійно «гасити пожежі». Треба пробувати робити все для того, аби правосуддя щодо випадків нападу на ромів відбувалося.
Я карту України у сенсі сіл, містечок, міст вивчаю по нападах та атаках на ромів
У 2017 році на Харківщині в селі Вільшани стався дуже брутальний напад на ромів. Вбили одного з лідерів ромської громади, яка там постійно проживала. Поранили ще до 8 осіб. Підозрюваний у скоєному – батько теперішнього голови сільради Вільшан, раніше сам був селищним головою, також є депутатом облради. І він зараз на свободі.
Водночас ромського хлопця, не маючи на те аргументів, звинувачують у вбивстві дівчинки в селі Лощинівка на Одещині. Його тримають за ґратами і до нині справу не почали розглядати. Місцевих ромських жителів, не без участі сільради, вигнали з села.
Дуже важливою є нещодавня заява від ООН. У ній вони закликають уряд України ефективно розслідувати напади на представників меншин. І наводять інформацію про напади, які сталися останнім часом: «Минулого місяця було спалено три ромські поселення: на заході України, у Львові та Тернополі, та у столиці країни. Підпали призвели до насильницького виселення громад ромів. Національна поліція відкрила кримінальне провадження за фактом хуліганства (в одному випадку – із застосуванням вогнепальної зброї). В окремому інциденті, 24 травня, побили адвоката ромів, погрожуючи йому смертю. Він представляє інтереси жертв нападу на ромське поселення у 2017 році, коли одного рома було вбито, а багато інших постраждали від побиття. До цього часу нікого не було притягнуто до відповідальності за це вбивство і насильство».
Але слово «спалено» тут використано для узагальнення, адже були напади та побиття і жінок, і дітей, і чоловіків.
Коли нападають на ромів, то саме на бідних трудових мігрантів
Кримінальне провадження відкрили лише у Тернополі, ніби-то за статтею про хуліганство. Попри те, що потерпілі, а це приїжджі трудові мігранти з бідних районів Закарпаття, подавали заяви, керівник тернопільської поліції публічно заявив, що так як це був лиш один напад, він не бачить підстав кваліфікувати це, як розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
У справі по нападу на ромів у Рудному, неподалік Львова, лише починається робота. Потерпілі готові надавати інформацію. Люди розповідали, що знаходили опісля навіть кулі з травматичної зброї. У тому тимчасовому поселенні були жінки і 30 дітей.
Дмитро Тузов: Розкажи, будь ласка, як відбувається процес інтеграції ромських дітей в школу, в освіту?
Ольга Веснянка: Труднощі з цим виникають здебільшого у бідних родинах. Аби долати ці труднощі існує ініціатива координаторкою якої є ромська жінка з Ужгорода Елеонора Кулчар. Вона керує невеличким благодійним центром «Благо». Туди дітки ходять разом з дорослими. Мами, вони переважно більш спраглі до знань, теж вчаться читати, писати. Також їм там надають іншу корисну для життя інформацію. Елеонора є ще координаторкою мережі REYN (Romani Early Years Network). Це мережа освіти для ромських дітей, працює у декількох європейських країнах. У липні в Одесі відбудеться спільний захід для батьків та небайдужих педагогів, аби вчитися комунікувати і долати труднощі разом.
Також хорошою ініціативою є ромські асистенти вчителів. Пілотні проекти запускали в Одеській області та на Закарпатті. Ромська молодь у школах та садочках допомагає педагогу спілкуватися з дітьми, аби діткам не було страшно, аби була інклюзія.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.