«Громадське радіо»
У студії «Громадського радіо» — голова громадської організації «Водний Рух Київщини» Антон Пузань.
Наталка Соколенко: Як вдалося захистити береги річки Либідь? Якою була реакція посадовців, відповідальних за маршрути переміщення снігу з київських вулиць на береги річки Либідь?
Антон Пузань: Йдеться про десятки і сотні тисяч тон брудного снігу, у складі якого — практично вся таблиця Менделєєва. Майданчик між природним руслом річки Либідь і Лисою горою був організований з порушеннями. Поруч знаходиться пам’ятка і межі прибережно-захисної смуги водного об’єкту. Не заважаючи на це, «Київавтодор» роками звозив туди сніг з усього Печерського району.
Андрій Куликов: Про яку Лису гору йдеться?
Антон Пузань: Про ту, що знаходиться на території мікрорайону Видубичі.
Наталка Соколенко: Куди тепер подівся цей сніг?
Антон Пузань: Куди конкретно подівся сніг з цього майданчика, ми точно не знаємо. Певне, на найбільш безпечну територію Голосіївського району міста Києва. Адже це питання «Київавтодор» вирішував саме з адміністрацією Голосіївського району. Цей сніг може лежати до квітня, травня і навіть червня.
Наталка Соколенко: Природне танення — це єдина технологія утилізації снігу? Особливо враховуючи те, що це не просто сніг, а, за вашими словами, сніг, у складі якого — практично вся таблиця Менделєєва.
Антон Пузань: Ідеальна технологія — це розкладання снігу на механічну фракцію — пісок, щебінь, ґрунт та хімію, яка випадає в фекальний колектор і йде на станцію в Бортничі. А сніг у вигляді води потрапляє знову у Дніпро.
Андрій Куликов: Чому Либідь називають кам’яною рікою?
Антон Пузань: Либідь та інші малі річки Києва вже понад 5 десятиліть є урбанізованими і закутими в бетон.
Андрій Куликов: У всі річки скидають сніг чи тільки в Либідь?
Антон Пузань: Найбільше снігу скидають саме у Либідь. Проте не завжди джерелом забруднення є сніг. Наприклад, річка Дарниця насичена ртуттю.
Наталка Соколенко: У Сеулі вдалося вивести на поверхню річку, закуту в камінь. Чи розглядаються такі проекти в Києві?
Антон Пузань: Так, проте це дуже дорогі проекти. У Південній Кореї відродження річки ініціював тодішній мер Сеулу, який потім став президентом Південної Кореї. Ми поки що не спостерігаємо у діяльності мера Києва тенденцію до відродження річок. Скоріше, є тенденція до забудови прибережно-захисних смуг.
Наталка Соколенко: Тобто, за вашими даними, за часів мерства Віталія Кличка у Києві продовжували виділяти майданчики для забудови на берегах київських річок?
Антон Пузань: Не можу сказати, що майданчики продовжували виділятися, але спірні ділянки забирали назад у комунальну власність.
Комісія постановила провести проект благоустрою і ревіталізації річки Либідь. Проте досі нічого не було зроблено.