Як українські школярі стають науковцями — історія Нікіти Гордієнка
Нікіта Гордієнко — один з чотирьох українських фіналістів, які потрапили у топ-100 міжнародного конкурсу Google Science Fair. Він розповідає про свій проект і каже, що планує продовжити розробки
В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Сергій Стуканов і Любомир Ференс.
Любомир Ференс: Що це за конкурс?
Нікіта Гордієнко: Це міжнародний конкурс дослідницьких робіт. Кожен учень, з будь-якої країни світу, може подати своє дослідження, отримати на нього фідбек, виграти сам конкурс.
Сергій Стуканов: Чому було присвячене твоє дослідження?
Нікіта Гордієнко: Я намагався визначити втому людини за допомогою смартфону. Хочу розробити максимально просту систему, щоб будь-хто міг її використовувати.
Сергій Стуканов: За якими характеристиками можна визначити втому?
Нікіта Гордієнко: Коли мозок втомлюється, зникають деякі функції м’язів, з’являється тремор рук.
Любомир Ференс: Як з’явилася ідея вимірювати втому?
Нікіта Гордієнко: Я займався спортом протягом кількох років і мої попередні проекти були пов’язані з вимірюванням активності в домашніх умовах. Я продовжив дослідження, розуміючи наскільки важливою є втома. Для водіїв, наприклад, це може коштувати життя.
Любомир Ференс: В яких галузях треба мати знання, щоб проводити такі дослідження?
Нікіта Гордієнко: Деякі знання з біології і програмування, великі знання у статистиці, математиці. Коли я отримав величезний об’єм даних, їх треба було обробити. Саме знання статистики мені допомогли.
Я багато користувався інтернетом. Я хотів показати, що дослідження можна проводити не тільки в лабораторіях за шалені гроші, але й у кімнаті звичайного школяра.
Сергій Стуканов: Як взяти участь у конкурсі?
Нікіта Гордієнко: Я подавав роботу цією весною. Треба заповнити кілька форм — метод, мету дослідження, інформацію про себе. Потім судді по всьому світу оцінюють, спочатку обирають регіональних фіналістів, яким і став я, потім 15-16 фіналістів зі всього світу їдуть у Сан-Франциско.
Любомир Ференс: Для кого цей конкурс і хто судді?
Нікіта Гордієнко: Я точно не знаю, професори зі всього світу. Це конкурс для тінейджерів, кожен може показати свою роботу.
Любомир Ференс: Ти вже став студентом — що робитимеш далі?
Нікіта Гордієнко: Я хочу продовжувати цей проект поки не буде досягнуто конкретного результату.