Як використати Інстаграм для забезпечення чистоти довкілля?
Як паперові стаканчики можуть бути не зовсім паперовими розкаже еко-блогерка
Гостя студії Онися Колесникова екологічна блогерка.
Андрій Куликов: Чому ви самі вирішили писати про екологію та залучати до цього інших? І які для цього у вас є засоби? Я знаю, що Instagram ви використовуєте.
Онися Колесникова: Так, це Instagram, в першу чергу. Я, в принципі, не лише про екологію пишу, я блог пишу про все. Але це одна з тем, яка мені небайдужа. Почала писати тому, що для мене це важливо, я хочу, щоб більше людей це робило і у нас в країні покращувались справи з екологією. Я от з’їздила на відпочинок до Німеччини, побачила, як там це робиться – мене це дуже сильно надихнуло. Як у них відбуваються справи з відходами: в супермаркетах є автомати, куди можна вставити пластикову ПЕТ-пляшку, воно всередині скаує штрих-код і видає чек, яким можна розрахуватися на касі. І так в дуже багатьох супермаркетах. При цьому у них навіть на цінниках пише вартість пляшки води і вартість застави за пляшку. Якщо ти хочеш повернути частину вартості, то повертаєш пляшечку і отримуєш чек.
Андрій Куликов: А як там сортують відходи, які не несуть до супермаркетів?
Онися Колесникова: У них є окремі контейнери. В принципі, і у нас вони багато де є. Але часто пишуть люди, що у них поставили такі контейнери в місті, а потім приїжджає машина і збирає всі види сміття в один бак. Я не відстежувала, як вони вивозять свої відходи. Але стоять окремі контейнери для пластику, скла, паперу і так далі. А ще у них на вулиці є контейнери, куди можна покласти одяг або взуття, яке люди більше не носять. Я, так розумію, що вони з нього щось на благодійність здають, а щось переробляють.
Андрій Куликов: Що вас найперше спонукало? Багато людей мислять десь так, як ви: от добре було б, якби ми сортували сміття, якби ми запозичили німецький досвід, але не кожна людина почне популяризувати такі думки. Був такий момент?
Онися Колесникова: Не впевнена, що було щось таке ключове, мабуть, поступово. Мабуть, найперше, що було, це коли ми почали здавати батарейки. Я прочитала, що батарейка забруднює 20 м² землі, 400 літрів води і ми почали їх здавати. В різних магазинах є коробочки, куди можна віддати. Тобто почалось із маленького. А потім вже якось поступово багато різних маленьких факторів склалися в пазл.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.