Тетяна Трощинська: Що таке SocialBoost?
Денис Гурський: Це відносно нова громадська організація, що з’явилася в Києві в 2012 році. Ми раз на півроку робимо заходи для небайдужих програмістів. Ми зачиняємо їх на 48 годин і просимо розв’язати соціально важливу проблему. Це змішані групи: одні знають суть проблеми і яким чином її вирішити, а інші можуть написати під це комп`ютерні програми.
Тетяна Трощинська: Це правда, що ви пропонуєте людям заробляти на відкритих урядових даних?
Денис Гурський: Так. Починаючи з 1991 року «державна машина» збирала дуже багато даних. Це величезні масиви. Наприклад, про стан навколишнього середовища. Держава точно знає, в якій точці яка якість повітря. Або те, що кожна квартира має виміряне енергопостачання.
Василь Шандро: Я правильно розумію, що ви намагаєтесь надати цим даним зрозумілого вигляду?
Денис Гурський: Я не певен, що це зможе зробити одна організація, але тим людям, які приходять до нас за допомогою — ми допомагаємо.
Наприклад, чому в Європі ціна на квартиру залежить від криміногенної ситуації в районі, від розташування шкіл, транспортних розв’язок? Там враховується вся ця інформація. Вчора до нас приходили генетики. Виявилося, що деякі люди можуть жити в поганій атмосфері, і в них ніколи не буде раку легень, а в інших — пухлина може розвинутися миттєво. Ці всі фактори треба враховувати при виборі житла.
Зараз ми випрацювали більш системний підхід. Сьогодні в нас останній день для того, щоб подати заявку на проекти.
Василь Шандро: Як подати заявку? Що людина з цього матиме? Хто це може зробити?
Денис Гурський: Це може робити будь-хто. Я хотів би, щоб ми перейняли досвід Канади, і це стало повноцінною роботою для програмістів, а не тимчасовими заходами.
Це стартап, який пов’язаний з державними органами, має відношення до соціальної користі. Ми створили цей інкубатор проектів на основі відкритих даних 1991. Сайт проекту: http://1991.vc/. Там можна подати заявку. Сьогодні останній день, але ми будемо робити додаткові набори проектів кожні три місяці. Ми будемо допомагати перші 6 тижнів з командою професіоналів.
В Канаді за півтора роки створили понад 60 старапів, а це більше 1000 робочих місць.
Учасники приходять з ідеєю проекту на основі відкритих даних. Мета інкубатору — зробити з цього повноцінний робочий проект.
Тетяна Трощинська: Що ще відноситься до відкритих даних, про що не знають пересічні громадяни?
Денис Гурський: Наприклад, є реєстр корисних копалин, в який входить видобування питної води. У води в пляшках дуже різна якість. Було б цікаво дослідити, хто де бере воду, і від чого залежить ціна.
Зараз ми почали розвивати ініціативу, що називається «Бюджет участі». Це дає можливість громадянам не лише побачити бюджет міста, а й висловити свої побажання, як ці кошти мають витрачатися. Комісія має приймати побажання до уваги, або пояснювати причину відмови. Ми будемо поширювати цей проект ще на 15 міст у 2016 році. Сподіваємося, це принесе користь.