Андрій Куликов: Як у Бахмуті відчуваються наслідки тієї блокади, яку влаштували деякі активісти, щоб перервати торгівлю з окупованими територіями? Що звичайні мешканці Бахмута відчуваються внаслідок того як вже кілька діб триває ця блокада залізниці?
Сергій Ніколаєнко: На саму жизнедеятельность города блокада никак не повлияла, но самое главное то, что эта блокада еще раз подчеркнула, что власти необходимо принимать какие-то срочные меры по освобождению наших ребят из плена, по решению коррупционных вопросов.
Мнение людей в городе двояко, но все сходятся к одному — что дальше это так продолжаться не может, с этим необходимо бороться. Как, какими методами — это уже обсуждение самих форм, но то, что это необходимо — все согласны.
Андрій Куликов: Буваючи в Бахмуті, я бачив багатьох людей з непідконтрольних територій, які приїжджали, щоб зняти гроші, скупитися. Чи позначилась блокада на кількості таких людей?
Сергій Ніколаєнко: Нет, это два совершенно разных направления. Мы же понимаем, что обычный гражданин не отправит вагон товара на ту сторону.
Андрій Куликов: Зайшов на місцевий сайт, і перше повідомлення — бахмутці зібрали гуманітарну допомогу мешканцям Авдіївки. Наскільки люд у Бахмуті стежать за тим, що відбувається в Авдіївці та інших районах Донбасу?
Сергій Ніколаєнко: Наши горожане за этим очень пристально следят, ведь это очень близко к городу. Помощь людям, которые в этом сейчас реально нуждаются есть, волонтерские группы в городе не прекращали свою работу. Отправляют адресную помощь и военнослужащим, и жителям. К сожалению, сегодня беда всех объединяет, конечно, лучше бы радость, но сейчас так.