facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як змінить музей Тичини нова директорка?

Про відкриття простору «Двокрапка», екскурсії з каганцями та інші проекти говоримо з новою директоркою музею Євгенією Кушнір

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Директорка Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини у Києві Євгенія Кушнір розповідає про своє призначення та заходи музею.

Любомир Ференс: Конкурс був довгий. Окрім вас, у ньому взяли участь ще два кандидати — Олеся Мудрак-Ковалів та Сергій Пархоменко, який не мав необхідних трьох років стажу у культурі. Ви цей стаж маєте?

Євгенія Кушнір: Я маю стаж. У працювала під час навчання. З усіх місць, де я проходила практику, була волонтером, я взяла рекомендаційні листи. Це враховувалося комісією.

Ірина Соломко: Чому ви вирішили взяти участь у конкурсі?

Євгенія Кушнір: 5 місяців музей був без директора. Це критична ситуація. Я 5 місяців виконувала обов’язки директора. Перед цим я с працювала там старшим науковим співробітником.

Ми сподівалися, що за 1, 2 тур когось виберуть. Але не вибрали. Ми порадилися з колективом і вирішили висунути свого кандидата. У нас весь колектив молодий. Ми вирішили розвивати наш музей за новітніми напрямками роботи.

Любомир Ференс: За освітою ви музейник-пам’яткоохоронець. А знання постаті Тичини у вас більше за шкільну програму?

Євгенія Кушнір: У мене є також освіта за спеціальністю «Бібліотекар» (молодший спеціаліст). Три роки ми ґрунтовно вивчали українську літературу. До того, як я стала виконувати обов’язки директора, я вже рік працювала в музеї, проводила екскурсії.

З часів попереднього керівництва музей став на європейський шлях розвитку. Він пропонував більш новітні підходи, програми, проекти, акції, спрямовані на школярів, студентів та молодь. У нас збільшилась кількість самостійних відвідувач різного віку. Інтерес до музеїв зростає.

Любомир Ференс: Що цікавого можна побачити в музеї?

Євгенія Кушнір: У нас є меморіальна частина, яка показує не тільки постать Павла Григоровича, а й побут 40 — 70 років 20 століття. На першому поверсі у нас є новітній простір «Двокрапка». З цього місяця до січня ми будемо його переформатовувати. Там буде кілька зон. Ми будемо робити велике відкриття, майстер-класи. У листопаді у нас проходитимуть екскурсії з каганцями 12 і 26 числа. Вони починаються о 18. Вам розказують історії з життя Павла Григоровича.

Любомир Ференс: Скільки людей у вас працює?

Євгенія Кушнір: 15. У нас є два відділи — науково-фондовий та піару і зв’язків з громадськістю.

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації