27 січня вже екс-глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр офіційно передав повноваження міністра закордонних справ Зігмару Габріелю, колишньому міністру економіки ФРН та лідеру Соціал-демократичної партії. Нове призначення та можливі зміни курсу німецької політики щодо України коментує співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва Костянтин Федоренко.
Ірина Славінська: Замість Штайнмайєра тепер будемо чути нове ім’я — Зігмар Габріель. Що можна сказати про це призначення?
Костянтин Федоренко: Це людина, яка до останнього часу була главою Соціал-демократичної партії Німеччини. Цього тижня мають відбутися нові вибори лідера цієї партії. Досить очевидно, що була домовленість між Габріелем та іншим політиком Мартіном Шульцом, що Шульц стає головою партії, а Габріель отримує портфель міністра закордонних справ.
Ірина Славінська: Я пам’ятаю, що експерти з приводу цього говорили, що Зігмар Габріель, скоріш за все, відмовиться від претензій на крісло канцлера у відповідь на цей портфель.
Костянтин Федоренко: Скоріше за все, навпаки. Спочатку він передав можливість участі в боротьбі за місце канцлера Шульцу. Габріель так робить вже не вперше. Дві попередні кампанії він також не приймав участі в цих змаганнях, поступався більш рейтинговим кандидатам. Цього разу дуже помітна різниця в його рейтингу та підтримці Мартіна Шульца, відповідно, йому він і поступився.
Ірина Сампан: Говорять, що і Штайнмайєр, і Габріель мають проросійську позицію, бо близькі і до Путіна, і до російського газу.
Костянтин Федоренко: Можна досить відносно говорити про проросійську позицію СДПН. Насправді, основне слово в зовнішній політиці Німеччини має Ангела Меркель. Дуже протирічити її основній політиці міністр закордонних справ не буде.
Щодо «Північного потоку-2» (проект будівництва газопроводу в обхід України) і Габріель, і Штайнмайєр підтримували цей проект. Оскільки Габріель поступився лідерством у партії і враховуючи що Шульц — маніфестація єврооптимізму, сумніваюся, що соціал-демократи підтримають таку дію тепер.
Ірина Славінська: Якщо говорити про Габріеля як міністра закордонних справ Німеччини, чи можна зрозуміти його головні вектори? Що може свідчити про його проросійські настрої?
Костянтин Федоренко: Сумніваюся, що можна говорити про реальну проросійськість. З позиції України все, що не є виявом однозначної підтримки України вважається проросійським. Якщо подивитися і на заяви Штайнмайєра, і на заяви Габріеля, вони обидва чітко говорять, що зняття санкції з Росії бажане, але тільки після того, як Росія виконуватиме свою частину в рамках Мінських угод. Поки Росія не робитиме цього, про жодний проросійський курс не йдеться.
Ірина Славінська: Для ЄС величезним викликом сьогодні є євроскептицизм. Очевидно, Габріелю доведеться мати з цим справу як голові МЗС Німеччини. Габріель євроскептик чи єврооптиміст?
Костянтин Федоренко: Я не можу сказати, що він однозначний єврооптиміст, як Шульц. Але його точно не можна назвати євроскептиком. Він досить поміркований політик за сучасними європейськими стандартами, підтримує існування ЄС в нинішньому форматі. Можливо, з певними соціальними реформами.
Ірина Сампан: Франк-Вальтер Штайнмайєр націлений стати президентом. Якою буде його політика?
Ірина Славінська: І що таке президент Німеччини загалом?
Костянтин Федоренко: Це переважно представницька функція — про якусь самостійну політику президента Німеччини говорити дуже складно.
Ірина Сампан: Які шанси є в Мартіна Шульца і в Ангели Меркель, бо з попередніх даних відомо, що вони отримали по 41% голосів на опитуванні. Які ваші прогнози?
Костянтин Федоренко: Я бачив це опитування, але воно має досить мало сенсу. Німеччина — парламентська республіка. Відповідно, йтиметься про розподіл голосів не між двома кандидатами, а між 5-6 сильними партіями. Судячи з опитувань щодо парламентських виборів, очевидно, що перше місце займе ХДС (Християнсько-демократичний союз) Меркель, далі Соціал-демократична партія. Оскільки Шульц є популярним політиком, особливо серед єврооптимістичної молоді, партія може отримати додаткові кілька відсотків до рейтингу та покращити позиції на майбутніх виборах.
Ірина Славінська: Шульца в Україні більше знають як представника інституції ЄС. Він заявляв, що тепер зосередиться на політичній кар’єрі в Німеччині.
Костянтин Федоренко: Це політик, який дійсно подобається єврооптимістичній молоді. Розуміючи це, він вирішив повернутися в національну політику як таку.
Ірина Славінська: І чим він може приваблювати цю єврооптимістичну молодь?
Костянтин Федоренко: Він досить стабільно висловлював підтримку існуванню ЄС в нинішньому форматі як великому досягненню сучасності. Це дуже відповідає уявленню про єдину Європу, яке має його електорат.
Ірина Славінська: Перестановка людей з портфелями всередині німецького уряду може принести зміни в політики стосовно біженців.
Костянтин Федоренко: Сама перестановка, скоріше за все, не матиме принципової ваги в цьому питання. Але ця позиція в самої Ангели Меркель змінюється. Вона бачить, що суспільство незадоволене, вважає, що приймає надто багато мігрантів, які зараз надто повільно інтегруються. І сама Меркель дещо змінила риторику, хоча в цілому і Меркель, і соціал-демократи підтримують прийом біженців.
Ірина Сампан: Остання новина від АПУ, що Порошенко 30 січня відвідає Німеччину з робочим візитом, планується зустріч з Ангелою Меркель, Штайнмайєром, депутатами Бундестагу. Що може звучати на цій зустрічі?
Костянтин Федоренко: Скоріш за все, буде в свої іпостасі віце-канцлера Габріель. Йтиметься про те, як зміниться зовнішня політика Німеччини щодо України після ротації на посаді голови МЗС. Не думаю, що прозвучать твердження, яких ми не чули раніше. Скоріше за все, буде підтверджено попередні принципи, що Німеччина підтримує Мінські угоди, є частиною нормандського формату.
Ірина Сампан: Думаю, Порошенко проситиме збереження санкцій.
Костянтин Федоренко: Так. Думаю, чітких відповідей Габріель не даватиме, але скоріш за все, повторюватиме те, що говорив раніше — той факт, що санкції напряму залежать від виконання Мінських угод
Ірина Славінська: Наскільки Німеччина з новим очільником МЗС буде підтримувати прагнення України стосовно отримання безвізового режиму з ЄС і повноцінного впровадження Угоди про Асоціацію?
Костянтин Федоренко: Угоду про Асоціацію Німеччина підтримуватиме, як і підтримувала. Вона й так неформально чинила тиск на Нідерланди з метою ухвалення позитивного рішення. Щодо безвізового режиму, я не прогнозую особливих складнощів: якщо Штайнмайєр останнім часом не блокував це питання, скоріше за все, і Габріель його не блокуватиме. Скоріше, очікуємо на якісь зміни ситуації у Франції.
Ірина Славінська: Можливо є кадрові призначення в інших країнах, на які варто звернути увагу та які можуть бути важливими для України?
Костянтин Федоренко: Основне — вибори президента у Франції. Видається дуже ймовірна перемога кандидата від республіканців Фійона, який загалом є прибічником проросійської позиції. Але, оскільки він є представником поміркованої сили, не впевнений, що вирішить блокувати український безвіз. На відміну від Ле Пен, яка вийде у другий тур, думаю, Фійон вирішить це питання позитивно. Останнім часом зростає рейтинг лівого кандидата Макрона, який теж може вийти у другий тур. Якщо він протистоятиме Ле Пен, скоріше за все, виграє. Це був би оптимальний для України варіант єврооптимісточного і досить поміркованого в питаннях східноєвропейської політики президента.
Вибори у Нідерландах — питання того, чи зможе утримати більш-менш стабільну коаліцію для прийняття рішень нинішній прем’єр-міністр, чи буде ухвалено нарешті рішення про ратифікацію Асоціації.