Громадське радіо
В нашій студії побувала письменниця Олеся Мамчич, а також ті, хто досліджували, чи молодь читає, – експерт ЮНІСЕФ Річард Герц і аналітикиня проекту Євгенія Нестеренко, які проводили дослідження по читанню.
«77% наших респондентів сказали, що вони найбільше полюбляють художню літературу, 38% цікавляться фаховою, навчальною, бізнес літературою, 21% читають мотиваційну літературу і 15% – історичну або філософську.
Я, наприклад, ніколи не любив читати до минулого року, до 21 року я не міг взяти в руки книжку і не знав, що мене могло б змусити. А змусило те, що усі навколо раптом почали говорити про книжки. Тобто якось почала зароджуватися така мода, що освічена молода людина має завжди мати в руці або з собою книжку», – говорить Річард Герц
Що ще змушує читати підлітків, знає Євгенія Нестеренко.
«В книгах як раз зосереджені всі ті питання, які як раз підлітків і турбують. Проте, щоб відкрити цю книжку, потрібна теж мотивація, і в цьому випадку добре працює видавництва Старого Лева, яке робить дуже красиво оформлені книжки, які хочеться відкрити і дізнатися, що приховується за цією обкладинкою», – сказала Євгенія Нестеренко.
«Можна підкинути підлітку «Щоденник слабака» – для підлітків це саме воно. Ця книга у вигляді щоденника вередливого хлопчика, який пише про те, що зі мною в класі навчається стільки-то дебілів тощо. Дітям це смішно. Там багато картинок і коміксів їдко іронічних підписів. Я знала одну дівчинку, яка не читала, я їй підкинула цю книжку, а потім вони з мамою поїхали в Америку, там побачили цю книжку англійською та купили. Це заманює, насправді. Адже там тексту небагато і дуже схожі проблеми з твоїм побутовим життям з батьками. В нас вже багато подібних книжок, тому я вважаю, що підліткова література в нас почалася.
Найперше, що можна зробити, щоб дитина читала – це так, щоб вона бачила книги. Зараз можна замовити книги через інтернет і доставити їх навіть у якесь глухе село. Потім існують якісь ігрові практики, які на дітях працюють. Наприклад, взяти віршики, які примушують дітей вчити в школі, і цей вірш дитина має прочитати дуже сумним тоном, потім дуже радісним, потім наче в неї зуб болить. І вона так п’ять разів почитає цей віршик, порегоче і вже вона його пам’ятає.
Потім, коли дитина звикає до віршів, можна взяти щось інше. Наприклад, Гаррі Поттера слід використовувати по повній програмі. Це хороша книжка, хороший переклад, і майже всі діти її люблять читати», – додала Олеся Мамчич.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.