Як змусити великих виробників пива платити більше?

Юлія Солоха, координаторка громадських організацій «За тверезу Україну», розповідає про те, чому не варто повертати рекламу та як, за міжнародними дослідженнями, реклама впливає на споживання алкоголю, зокрема, дітьми та підлітками.

Наталя Соколенко: Чому це погано?

Юлія Солоха: Реклама впливає на споживання не лише дорослими, а і дітьми. Ми подивились міжнародні дослідження, які показали, що дванадцятирічні діти, які бачать рекламу алкоголю (включно з пивом, бо воно визнане алкоголем), мають на 50% вищі шанси вживати алкоголь наступного року. Діти, у яких є промоційні матеріали з розміщенням торгової марки чи назви бренду, мають на 77% вищі шанси.

Таких прикладів дуже багато. ВОЗ і ВЕФ у 2011 році визначили три основні стратегії, здатні зменшити рівень споживання алкоголю серед населення, зокрема, серед дітей

Перша стратегія — підвищення акцизів. Коли алкоголь буде менш доступний для дітей та підлітків — зменшаться шанси, що вони почнуть вживати його в ранньому віці. Друга стратегія — обмеження часу і місць продажу алкоголю. Третя — обмеження на рекламу і спонсорство (до повної їх заборони).

Дмитро Тузов: А яка ситуація у світі: у яких країнах реклама алкоголю і слабоалкогольних напоїв є у медіа, а де вона заборонена?

Юлія Солоха: Пиво не є слабоалкогольним напоєм. Воно є алкогольним напоєм. З першого липня 2015-го року воно віднесено до цієї категорії в Україні. В інших країнах (Франція, Ісландія, Туреччина, Швеція) діє заборона на рекламу пива і будь-якого алкоголю у ЗМІ, зокрема, на телебаченні.

Наталя Соколенко: Які результати?

Юлія Солоха: Дуже хороші. Населення споживає менше алкоголю. Ми спеціально брали ці дослідження, які показали позитивні результати. У Франції з 1991-го року діє закон, який забороняє рекламу алкоголю на телебаченні. У них одні з найнижчих показників споживання пива серед населення і дітей зокрема.

Дмитро Тузов: Які настрої зараз в українському парламенті?

Юлія Солоха: Дуже різні. В другому читанні цей законопроект мали голосувати ще два місяці тому. Ми, як громадськість, разом з «РПР» тиснули на парламент, спілкувались з депутатами та пояснювали, чому не можна повертати рекламу алкоголю на телебачення. Лобісти в останній момент зняли законопроект з порядку денного, посилаючись на відсутність єдиної позиції.

Якщо зараз, через два місяці, законопроект винесений на друге червня, це означає, що Южаніна знайшла більшість голосів та змогла переконати депутатів.

Наталя Соколенко: Наскільки теле- та радіоканали економічно можуть обґрунтувати, що їм потрібно це?

Юлія Солоха: Я була на одній з робочих груп, коли законопроект було прийнято в першому читанні. Тоді створилися робочі групи на базі податкового комітету, вони були підпільні і громадськість на них не запрошували.

Я випадково прийшла туди. Було кілька депутатів, пані Южаніна, Оксана Продан, Острікова, Андрій Журжій, а далі — керівники телеканалів і пивні компанії. Ці люди приймали рішення по поправках. Мені ніхто не хотів давати слова, тому мені довелося «вирвати» його та озвучити нашу позицію.

Наші поправки передбачали виключення із законопроекту всіх положень, які стосуються змін до закону про рекламу. Ці поправки були відхилені. Самі лобісти говорили, що вони приймають, а що — ні.

Цікаво, що законопроект поділений на дві частини. Перша стосується дерегуляції — це спрощення ведення пивного бізнесу. Проти цієї частини ми, як громадськість, не маємо нічого проти. Це зниження вартості ліцензій на експорт та імпорт пива. Податковий комітет прийняв поправки і вирішив зменшити вартість ліцензій на торгову точку від 8000 гривень до 2000. Сьогодні пивні компанії, в тому числі, голова Податкового комітету, готові зменшувати надходження до місцевих бюджетів. Зате вона бореться за те, щоб пивні компанії вкладали мільйонні статки в рекламу продукції.

На робочій групі я чула, що кілька сотень мільйонів телеканали вже втратили без реклами пива. Але ми розуміємо, що медіабізнес в Україні підтримується олігархами. Говорити: «Ми втрачаємо! Допоможіть нам!», — не варто. Є спонсорство — сьогодні воно дозволено 24 години на добу.

Дмитро Тузов: Як завершиться ця історія: компроміси можливі?

Юлія Солоха: Складно оцінити. Ми будемо йти до кінця, але розуміємо, що сили нерівні. У них є медійні ресурси, гроші, «договорняки». Хочу звернути увагу громадян, що якщо депутати підтримають більшістю повернення реклами в ЗМІ і місця продажів — це показник, що народні депутати бізнес-інтереси або інтереси власні ставлять вище інтересів захисту здоров’я громадян. Сподіваюсь, є депутати, які підтримують нас та здорову позицію.

Дмитро Тузов: Місцеві бюджети можуть недоотримати суттєві кошти в результаті прийняття такого закону. Як реагує місцева влада по всій країні на такий розвиток: у них відбирають частину бюджету?

Юлія Солоха: Ми за те, щоб ліцензії для крафтових (малих) пивоварів зменшилися, щоб вони розвивалися. Знижувати плати для ліцензії для великих виробників — нонсенс.