Олександра Голуб написала статтю на «Українській правді», де говорить про те, що секс-туризм став міжнародною візитівкою України.
Андрій Куликов: Поясніть, чому так сталося і що можна зробити, щоб так не було?
Олександра Голуб: Розповім коротку передісторію того, чому ми почали займатися цим питанням. Мій чоловік дуже часто літає за кордон, я його проводжаю до аеропорту «Бориспіль». І я звернула увагу, що найперші рекламні борди, які ми бачимо, коли ми виїжджаємо з Борисполя, це борди, які рекламують послуги так званих «чоловічих клубів», які просто неможливо не побачити.
Ми з громадськими активістами направили відповідні звернення, щоб прибрати цю рекламу, її було навіть визнано протиправною та дискримінаційною, але знята вона все одно не була. Тобто опір цієї індустрії настільки є великим, що навіть законні приписи державних органів можна не виконувати.
Коли ми з волонтерами почали гуглити і дивитися, яка ситуація, ми знайшли просто безліч сайтів, які пропонують тури у Миколаїв, Одесу, туди, де чекають іноземців наші дівчата, і за 400 доларів можна собі обрати або дружину, або наречену, або пригоду на вечір.
Андрій Куликов: Наше законодавство до цього ліберальне?
Олександра Голуб: За нашим законодавством діяльність цих «чоловічих клубів» не заборонена, але в нас за Кримінальним Кодексом заборонено сутенерство, звідництво, утримання місць розпусти. Але ми бачимо, що вони всі успішно функціонують, і виходить, що заборона Кримінального Кодексу їх не стосується, тому що юридично вони не підпадають під цю кваліфікацію, тобто не є місцями розпусти.
Андрій Куликов: Як можна повпливати на моральний бік цієї справи? Я певен, що дехто хто з відвідувачів таких закладів опиняється там, в тому числі, і за інерцією. Хтось їх покликав, і вони не усвідомлюють того, в чому беруть участь. Чи проводите ви роботу із відвідувачами таких закладів?
Олександра Голуб: Ви точно підмітили, що потрібно інформувати про те, що це є протиправна діяльність, якщо ми говоримо про місця розпусти. Ми тільки почали займатися цим питанням, ми його досліджуємо і хочемо зібрати інформацію від правоохоронних органів про те, скільки було порушено кримінальних проваджень за сутенерство, за втягнення неповнолітніх до зайняття проституцією та секс-туризмом.
І, так, потрібно інформувати іноземців про те, що не можна приїжджати в Україну для того, щоб тут займатися секс-туризмом.
Є просто безліч сайтів, які пропонують тури у Миколаїв, Одесу, туди, де чекають іноземців наші дівчата, і за 400 доларів можна собі обрати або дружину, або наречену, або пригоду на вечір
Андрій Куликов: Також у вашій публікації згадано, що у You Tube можна знайти багато розповідей тих, хто приїхав в Україну як секс-туристи, і вони розхвалюють те, що вони в Україні змогли скористатися такими послугами. Ви спеціально вивчали це чи якось випадково натрапили на такі ролики?
Олександра Голуб: Вперше такий ролик я випадково побачила у Фейсбуці. Британець розповідав про те, як він знайомиться з нашими дівчатами, що він для цього використовує.
Андрій Куликов: Ви вважаєте, що потрібно прибрати рекламу таких послуг з аеропортів, готелів, ресторанів, а також задіяти максимум зусиль Кіберполіції, аби блокувати веб-ресурси, що агітують дівчат торгувати своїм тілом. У вас вже були контакти з Кіберполіцією?
Олександра Голуб: Ми направляли звернення, але вони ще всі в процесі розгляду, тобто фінального рішення ми не маємо.
Андрій Куликов: Ми не можемо звужувати проблему і говорити, що в секс-індустрії задіяні лише дівчата, адже чоловіки так само там задіяні. Наскільки цю проблему ви відстежуєте?
Олександра Голуб: Так, звичайно, це не тільки жінки, це чоловіки і діти. Організація «Ла-Страда» проводила дослідження після Євро 2012, яке показало, що до секс-туризму були залучені хлопці, віком від 14 до 17 років, і їм вдалося зафіксувати більше тисячі випадків.
Недостатньо підвищувати межу відповідальності лише за організацію надання секс-послуг, потрібно, щоб була відповідальність і для клієнтів
Андрій Куликов: От ви позначили проблеми, звернулися до поліції, вам вдалося домогтися рішення Держспоживслужби, яка контролює рекламу, що така реклама була знята, але воно не виконується. Що потрібно зробити кардинально? Можливо, нам потрібно посилити відповідальність за організацію секс-індустрії?
Олександра Голуб: Ми з колегами вважаємо, що недостатньо підвищувати межу відповідальності лише за організацію надання секс-послуг, потрібно, щоб була відповідальність і для клієнтів. На нашу думку, якщо іноземці будуть знати, що в Україні є відповідальність за користування такими послугами, то відповідно буде менше бажання легально користуватися всім тим, що вільно є в Інтернеті.
Андрій Куликов: А що робити з тими людьми за кордоном, які мають в голові цю репутацію України? І допоки не здійсниться відповідальність щодо них, вони все одно будуть приїжджати. У вас є спосіб впливати на громадську думку саме в тих країнах, звідки в нас більшість цих секс-туристів?
Олександра Голуб: Якщо говорити стратегічно, то, звичайно, ми думаємо про те, що потрібно залучатися міжнародною підтримкою, і поширювати інформацію, в першу чергу, за кордоном. Наприклад, «The Sun», коли анонсував прихід до України лоукоста, говорив про те, що в Україну потрібно летіти, тому що в Україні багато гарних жінок. Таким чином і формується наш імідж.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.