Які фільми від України боротимуться за право отримати «Оскар»?

Член Українського Оскарівського комітету, кінокритик, журналіст газети «День», член Міжнародної асоціації преси FIPRESCI  Дмитро Десятерик розповів про три стрічки, серед яких обиратимуть саме ту, яка і представить Україну.

Наталія Соколенко: Які стрічки подалися?

Дмитро Десятерик: Це три картини: «Пісня пісень» Єви Нейман, «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка і повнометражний документальний фільм «Українські шерифи» Романа Бондарчука.

Наталія Соколенко: Складно буде відібрати з цих трьох?

Дмитро Десятерик: У кожного фільму є свої плюси. Наприклад, фільм «Пісня пісень» був показаний на фестивалі в Торонто, який є одним з найвпливовіших за своїм потужним кіноринком. Туди приїздить море продюсерів, з Голівуду у тому числі.

«Гніздо горлиці» — спільна продукція з Італією на соціально дражливу тему: про заробітчан, трудову міграцію. «Українські шерифи» — фільм, який вже має міжнародні призи і теж має репутацію закордоном.

Коли я побачив, що ці три фільми увійшли в остаточний список голосування, був дещо спантеличений. Виявляється, з цього року Американська кіноакадемія трохи змінила правила. Тепер в номінацію «Кращий фільм іноземною мовою» включені документальні неігрові стрічки. Це взагалі, можна сказати, революційна зміна. Чому б і ні? На останньому Берлінському кінофестивалі саме неігрова стрічка виграла «Золотого ведмедя». Ще це важливо тим, що з ігровим кіном не завжди добре. А ось документалістська школа у нас збереглась добре.

Після Майдану документалістика наче набула другого народження. Я вважаю, це хороший шанс на майбутнє.

Андрій Куликов: Про що ж фільм «Українські шерифи»?

Дмитро Десятерик: «Українські шерифи» — це цікава історія про те, як в селі стара Збур’ївка самоорганізувалися громадяни. Вони побачили, що в міліції стежити за порядком нема кому, і громада обрала двох шерифів з авторитетних людей в селі. І ці двоє надзвичайно цікаві герої наводять порядок.

Андрій Куликов: Про що фільм «Пісня пісень»?

Дмитро Десятерик: Це про єврейське містечко кінця 19 початку 20 століття. Про маленького хлопчика з небагатої родини, який після важкого захворювання, йде до хедеру — початкової єврейської школи. Це свого роду роман-виховання про те, як росте молода людина в не дуже сприятливих соціальних умовах.

Наталія Соколенко: Хто буде відбирати стрічки? Чи не буде таких історій, як з обранням «Поводиря» і фільму «Плем’я», коли були скандальні історії?

Дмитро Десятерик: Всі члени Оскарівського комітету цього разу були обрані рейтинговим голосуванням, у якому брала участь професійна кіноспільнота. Випадкових людей там не було. Членами комітету можуть стати або режисери, що приймали участь зі своїми фільмами у фестивалях класу А (Канни, Венеція, Берлін), члени FIPRESCI, члени Національної спілки кінематографістів України або Асоціації кінопродюсерів України. Голосувала вся кіноспільнота. 15 людей, які отримали найвищі бали, були відібрані в Комітет.

Стосовно конфлікту інтересів, то я читав правила, регламент і плакав та сміявся водночас. Там по пунктах і підпунктах прописані всі можливі випадки конфлікту інтересів. Ймовірність виникнення ситуації, як колись, зведена практично до нуля.

9 числа буде таємне голосування: об 11.00 ми зберемося та винесемо неупереджений і доленосний вердикт.

Наталія Соколенко: А ви поїдете на «Оскар»?

Дмитро Десятерик: Навіщо мені їхати. Це фестивалі створюють цікаве поле події, багато внутрішніх колізій. А тут все просто: робота доволі бюрократична, сотні заявок з різних країн, академіки терпляче дивляться, кого номінувати. Так само таємно голосують.

Андрій Куликов: Як дивляться кіно члени журі?

Дмитро Десятерик: Вчора був кіносеанс: три фільми спеціально показували у кінозалі для членів журі. Тут за нашим вибором: можемо дивитися разом, з іншими глядачами, але рішення кожен приймає на самоті.

Наталія Соколенко: Чи ви правда вважаєте, що фільм, який ви обрали, справді може претендувати на «Оскар»?

Дмитро Десятерик: Я вважаю, що фільм хороший і гідний. Але треба розуміти, що конкуренція жорсткіша, ніж на будь-якому фестивалі. 

Recent Posts

«Час  —  зброя росіян». Труднощі повернення

Сьогодні на Громадському радіо поговоримо про те, яку допомогу надає проєкт «Шлях додому» батькам й… Read More

07.05.2024

Лінь чи депресія: психологиня про українських підлітків

Невизначеність у майбутньому, піклування про здоров'я. Чим живуть українські підлітки в умовах війни? Read More

07.05.2024

В Україні зараз близько 10,5 млн пенсіонерів — Павловський

В Україні один працюючий утримує одного пенсіонера. Read More

07.05.2024

«У росіян нема особливих намірів щодо Сумщини й Харківщини» — Киричевський

Про удари по Сумщині, знищений російський катер та ситуацію на Сході говоримо з військовим експертом… Read More

06.05.2024

Паска, ковбаска: як зробити частиною «тарілки здорового харчування»

У цьому епізоді подкасту «З понеділка!» Катерина Мацюпа і Ліза Цареградська обговорили вкотре: що таке… Read More

06.05.2024

Навіщо пропаганда залякувала росіян на Великдень: пояснює фактчекерка

Про російську пропаганду щодо Великодня говоримо в етері Громадського радіо з експерткою фактчекерської організації StopFake… Read More

06.05.2024