У понеділок, 6 лютого, Україна стала членом Ради ООН із прав людини.
Рада з прав людини була створена на заміну Комісії з прав людини, яка існувала з 1946 року – з часу появи ООН, розповідає Ольга Буткевич:
«Десь на кінець минулого – початок цього століття держави підійшли до більшої зацікавленості щодо захисту прав людини та необхідності поглибити повноваження Комісії з прав людини, адже вона була дорадчим, експертним органом.
У 2006 році було створено Раду з прав людини, яка має більше повноважень. Вона може ставити перед Генеральною асамблеєю питання про масові порушення прав людини чи щодо поліпшення ситуації з правами людини.
Коли з’явилася ідея про створення Ради, вона передбачалася як основний орган ООН, а не допоміжний. Проте Раду з питань прав людини не вдалося зробити основним органом. Формальною підставою було те, що держави не захотіли вносити зміни до статуту ООН, адже всі органи прописані саме в статуті. Але можемо припустити, що цей орган не зробили основним саме через делікатні питання, пов’язані з правами людини. Але не пізніше 2026 року має бути вирішене питання, чи вносити до статуту відповідні зміни і, можливо, все ж таки зробити Раду з прав людини основним органом ООН», – розповідає юристка-міжнародниця.
Ольга Буткевич розповіла, що в роботі Ради можуть брати участь неурядові організації захисту прав людини, громадські організації, органи та інституції громадянського суспільства.
Також член Ради з прав людини може скликати позачергові чи термінові зустрічі Ради, якщо виявлено серйозні порушення прав людини.
Україна також може ініціювати відповідні документи в галузях, які потребуватимуть нормативного врегулювання:
«Важливою є нормотворча функція Ради. Вона може представляти Генасамблеї проекти документів, конвенцій у галузі прав людини, які надалі можуть бути прийняті Генасамблеєю і затверджені в якості «твердого» права, конвенцій чи резолюції Генасамблеї, а це теж дуже вагомі документи в сучасному міжнародному праві».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.