Які вихідні хоче скасувати Інститут нацпам’яті?

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович розповідає про законопроект.

Володимир В’ятрович: Завданням законопроекту, про який ми з вами говоримо, є спроба по-іншому підійти до календаря. Ми говоримо про таку класифікацію: державні свята, дні жалоби, пам’ятні дні та професійні свята, які можуть згадуватися на корпоративному рівні. Це новий підхід, який буде кроком від радянщини. Також важливим кроком має бути зміна ставлення до світ, до того, що є або не є вихідним. В радянські часи було багато світ, бо праця не була джерелом прибутку, задоволення, збагачення для людей. Зараз ситуація змінилася.

Старий календар намагається продукувати ставлення до роботи як до страшної повинності.

Ми пропонуємо зробити 9 березня шевченківським днем за аналогією з США, де відзначається день Мартіна Лютера Кінга.

Ще одна важлива норма законопроекту — скасувати перенос вихідних, якщо вони припадають на неділю чи суботу, бо часом кількість вихідних з 11 зростає до 15-20. Різдво та Великдень зберігаються в нашому календарі як вихідні.

Анастасія Багаліка: Як пояснити, що ніхто не зазіхає на ветеранів Другої світової, скасовуючи вихідний 9 травня?

Володимир В’ятрович: 9 травня залишається як День перемоги над нацизмом. Я переконаний, що ми маємо залишити це свято для учасників війни. Вихідний день переноситься на 8 травня — День пам’яті та примирення.

0