Розповіла Оксана Волоско-Демків, директорка Центру екологічного консалтингу та аудиту.
Оксана Волоско-Демків: У цивілізованих країнах реалізація подібних проєктів відбувається так – вони є предметом всебічного вивчення і громадського обговорення пов’язаних ризиків. Якщо такі проєкти мають чи можуть мати вплив на сусідні держави, то додатковим запобіжником є міжнародне обговорення таких проєктів в рамках дотримання міжнародних конвенцій. Таке обговорення з Україною не було проведене. У мене виникає питання, чому Україна не ініціювала таких обговорень і не готує судові позови.
Буріння дна Азовського моря буде формувати депресійну воронку. Через формування такої депресійної воронки, яка закриє собою територію анексованого Криму, буде величезна імовірність підтікання морських засолених вод у підземні води. У результаті погіршиться якість наявних питних запасів, тобто та вода, яка ще залишиться, буде не придатна для пиття, і територія може стати не придатною для життя. Це проєкт, який може зробити цю територію безлюдною. Якщо бурити дно біля анексованого Криму, то ця воронка може закрити територію Криму, а наслідки відчуватимуться і на прилеглих територіях, і Південь України буде уражений.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS