Громадське радіо
Сьогодні, 24 травня, ВР продовжує розгляд у другому читанні президентського законопроекту «Про Вищий Антикорупційний суд»
Ярослав Юрчишин – виконавчий директор «Transparency International Ukraine» – про Антикорупційний суд та найбільш обговорювані моменти та дискусійні точки щодо його створення.
Дмитро Тузов: Вчорашній день, парламентські події наблизили нас до прийняття закону про Антикорупційний суд, відповідно – до його створення?
Ярослав Юрчишин: Однозначно наблизили. Потрібно висловити величезну подяку спікеру парламенту Андрію Парубію. Незважаючи на те, що кінцевого рішення по одному з ключових положень (про роль громадської ради міжнародних експертів у відборі суддів) ще немає, зараз парламент зайшов у процедуру прийняття закону. Адже ми розуміємо, що в українській владі старі та корумповані політики настільки незацікавлені, щоб суд почав працювати, що це рішення можна шукати вічно, якщо не буде конкретних дій.
У парламенту є два варіанти – прийняти або ні. Я не очікую, що рішення буде сьогодні, для успішного рішення потрібно знайти консенсус із усіх питань. Але сьогодні продовжиться цей процес, пройдуть певну кількість правок. Внесено фактично 2000 правок, хоча критичними є 15, їх подало декілька депутатів.
Дмитро Тузов: Компетенції іноземних експертів мають бути прописані в законі?
Ярослав Юрчишин: І компетенції, і можливості, і процедура відбору як іноземних експертів, так і суддів має бути дуже чітко зафіксована в законі. Ми вже маємо випадок з Громадською радою доброчесності, громадськими експертами, які були долучені до відбору Верховного суду. Дуже багато можливостей регулювати її діяльність було покладено на ВККС, яка теж є учасником процесу, відповідно, перебуває в певному конфлікті інтересів. Що більше повноважень ВККС, то менше впливу в ГРД. І ВККС достатньо добре цим скористалася, зводячи до мінімуму вплив ГРД.
Дмитро Тузов: Лунає багато думок експертів і тих, хто працює з діючою владою, які говорять, що це може бути порушення Конституції: іноземці будуть призначати українцям суддів.
Ярослав Юрчишин: Це маніпуляція. Як буде виглядати процедура: приймають документи, проводять тести, аналізують судові рішення, практичне завдання. Якщо міжнародні експерти і мають вплив, то тільки аналізувати процедуру – прямого впливу міжнародні експерти не матимуть.
Наступний етап: всі напрацьовані документи з даними кандидатів,інформацією про їхні декларації, про їхні судові рішення передаються громадській раді міжнародних експертів, яка після проведення співбесіди може прийняти два рішення: або людина достойна, або, на їхню думку, недостойна.
Якщо людина визнана недостойною, вона має право протягом певного часу (зараз обговорюється п’ять робочих днів) оскаржити це рішення, надавши факти, які би суперечили висновку Громадської ради міжнародних експертів. Далі ВККС двома третинами голосів повертає на розгляд рішення. Тобто зараз обговорюється, що це рішення має бути повернено на розгляд у спільну комісію або громадській раді міжнародних експертів, і вони вже мають підтвердити своє негативне рішення шістьома з семи голосів, але українська сторона на це не погоджується.
Тому є альтернативний варіант, запропонований юристом АП – об’єднана комісія. Це сім людей громадської ради міжнародних експертів і 16 людей ВККС. АП говорить, що потрібно дві треті голосів, але дивним чином дві треті – це 16. Тобто тільки складу ВККС достатньо для того, щоб повернути в процес людину, до якої є зауваження міжнародних експертів. Міжнародні експерти кажуть, що чотири голоси мають належати їм, і на це вже не погоджується АП. Зараз фактично йде дискусія, яка буде формувати остаточне рішення.
Дмитро Тузов: Якщо буде скасована участь міжнародних експертів у відборі суддів, у парламенті переможе популізм, не розберуться, чи буде сприйнято це нашими міжнародними партнерами та нашими громадськими активістами?
Ярослав Юрчишин: Не розібратися вже немає шансу, тому що дискусія триває понад два роки – вже всі розібралися.
Дмитро Тузов: Але можуть зробити вигляд, що не розібралися, сказати, що захищають український суверенітет.
Ярослав Юрчишин: І тут перше питання: чи на цей вигляд поведеться суспільство? За опитуванням фонду Демократичних ініціатив понад 40% довіряє у відборі суддів міжнародним і українським експертам, суддям – 8%, президенту – ще менше. Чи погодяться вони на фактично нівелювання процесу? Не погодяться.
Чи погодяться міжнародні партнери? Скажу так, що Україна має шанс припинити співпрацю не лише з МВФ (зараз це питання півтора мільярда доларів), а й зі Світовим банком (800 мільйонів доларів) і з ЄС (приблизно мільярд євро). Три з половиною мільярди доларів фактично на вагах.
Зараз понад 50 справ зі 135-ти справ, як подані НАБУ до суду, не розглядаються – 16 місяців суд не починає розгляд. Сума обвинувачення за цими справами – понад мільярд гривень. Це приблизно бюджет підтримки українського кіно або бюджет програми забезпечення ліків на регіональному рівні таких хвороб, як астма, серцеві захворювання. Тобто це можливість подвоїти ці програми тільки запустивши Антикорупційний суд і домігшись пришвидшення процесу в законних рамках.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.