Якими грошима користувалися наші предки?
5 вересня відкрилися виставка «Від гривні до гривні», яка буде тривати до кінця року. Срібляники, давньоруські гривні, паперові гроші УНР можна побачити у Національному музеї історії України
Валентина Дубіцька, старша наукова співробітниця Національного музею історії України розповіла про унікальну експозицію виставки.
Євген Павлюковський: Чим цікава експозиція?
Валентина Дубіцька: Виставка дуже цікава. Ми присвятили її двадцятиріччю нашої національної валюти, але також ми хотіли показати, що наша гривня має набагато давнішу історію. Ми розповідаємо, як сформувалася гривнева система і які еквіваленти вартості були, показуємо перші карбовані гроші.
Мало хто знає, що наша гривнева система сформувалася на базі іноземної валюти. Своїх срібних руд Давня Русь не мала, тому відбувався величезний потік срібла через Схід. Тут у VІІІ-Х столітті ходили арабські дирхеми. Це були срібні круглі монети. Вони є складними у вивченні, бо написані спеціальним письмом куфі, там нема зображень, лише написи, дати, імена правителів. За цими датами ми можемо датувати ходження монети на нашій території. Але на їхній сировинній базі сформувалася срібна грошова система Давньої Русі.
До гривні ми ще знали свою власну карбовану монету. Карбована монета датується періодом правління Володимира Великого, після прийняття християнства в обігу Давньої Русі близько 25-30 років була власна карбована монета.
Карбована монета — це монета, виготовлена способом карбування. На ній маємо аверс і реверс. Некласична монета гривна мала вигляд некласичної монети. Це був срібний зливок, який вийшов в обіг після відомої для нас карбованої монети.
Євген Павлюковський: Що відбулося, що відійшли від карбування монет і почали використовувати гривню?
Валентина Дубіцька: Є дуже багато версій. Перші гривні датуються початком ХІ сторіччя. Це вже період феодальної роздробленості Русі. Єдина держава, об’єднана єдиним князем, не існує, утворюються удільні князівства. На базі цієї політичної ситуації могла бути ця відмова. Карбована монета, монетна регалія — ознака єдиної влади князя.
Сергій Стуканов: Де карбували цю монету і як вона називалася?
Валентина Дубіцька: У Києві. Ми умовно називаємо її златниками і срібляниками, з писемних згадок ми не знаємо, як називався цей номінал, і на самій монеті його нема. Але є написи «Володимир на столє — а се єго злато» і «Володимир на столє — а се єго срєбро».
Сергій Стуканов: Відомо, що гривню відновили ще в 1917 році, чому було обрано саме гривню?
Валентина Дубіцька: В 1917 році відбулася реформа. Це цікава ситуація, коли Україна мала не більше двох років незалежності, але в цей час складаються умови, робляться реформи, щоб зробити власну номінальну валюту і при цьому, щоб вона була стабільна. Повернулися до гривні, бо це історична назва нашої валюти. Гривня для нас дещо більше, ніж зливок. Це ціла система, на базі якої сформувалася грошова система Давньої Русі. Окрім монетного зливка ми знаємо і лічильну одиницю, на якій базувалася грошово-вагова система і вагову одиницю.
Сергій Стуканов: Що можна побачити на виставці?
Валентина Дубіцька: Ми розпочинаємо виставку з давньоруських грошей. Там представлені срібляники, гривні різних типів, по хронології ми показуємо гроші, які стосуються місцевого карбування, є монети ХІV століття — періоду Литовської доби, коли на цій території були осередки власної емісії грошей. Розповідаємо про період гривні на початку ХХ століття в УНР, періоду Скоропадського і Директорії. І розпочинаємо з періоду незалежної України розповідати, як сформувалася гривня, показуємо сучасні гроші та пам’ятні випуски. Будуть також номінанти міжнародних конкурсів, популярні на нумізматичному ринку, присвячені подіям, персонам, флорі, фауні
Багато експонатів донедавна були невідомими в нумізматиці та показані на виставці вперше. Окрім монет та банкнот експонуватимуся документи, фото, медалі, ескізи монет та інструменти монетного виробництва.