У студії Громадського радіо – кандидатка історичних наук, заступниця генерального директора Музею історії міста Києва з наукової роботи, авторка книги «Imago urbis: Київ на стародавніх мапах» Тетяна Люта.
Василь Шандро: Наскільки дискутивною є тема мап Києва?
Тетяна Люта: У книжці представлені картографічні джерела історії Києва від початків до кінця XVIII ст.. Зрозуміло, що є дискусії. Але карти – це така категорія джерел, яка позбавляє аргументів будь-якого дискусанта, тому що є карта з фіксованими показниками є по факту. Інакша справа, що їх можна по різному тлумачити.
Я хотіла представити світобачення міста Київ і також те, як самі кияни вимірювали себе у світовому просторі.
Вперше наша столиця зафіксована на арабській карті, що датується XII ст. Там Київ представлений в означенні “велике місто”. Оригіналу її не збереглося, маємо лише копію.
Цікавість цих джерел лежала у зоні вивчення торгових шляхів, внутрішні території на них менше представлені.
Василь Шандро: Коли на мапах з’явилося місто Київ з позначками знакових київських міст?
Тетяна Люта: Така київська мапа датується 1640-50 роками. Це пізно, як для європейської держави, але абсолютно нормально, як для східноєвропейської.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.