На зв’язку зі студією експерт авіаринку Богдан Долінце.
Богдан Долінце: Якщо говорити про початок російської агресії, то на той момент основним продуктом “Антонова” були літаки АН-148, 158 і 178 – це три машини, які фактично мають певні схожі частини, але мають відмінності. Ці літаки майже на 50% складались із систем і частин, які постачались із території РФ. Після початку військового конфлікту та взаємних санкцій, Україна втратила можливість отримувати з території РФ певні системи, електроніку, корпуси літаків. Жодна країна не може самостійно виготовляти літаки – всі кооперуються.
Євгенія Гончарук: Тобто повного циклу не має ніхто?
Богдан Долінце: Економічно не доцільно створювати повний цикл в одній країні. Наприклад, мікропроцесору в світі створюють тільки величезні корпорації. Відповідно, всі кооперуються, уніфікують свої системи. Відповідно, за останні 4 роки жодної серійної машини випущено не було.
Заміна 50% деталей і систем літака – це, фактично, спроектувати новий літак.
Євгенія Гончарук: Тобто “Антонов”, з моменту введення санкцій не випустили жодного…
Богдан Долінце: Вони випустили кілька машин-демонстраторів, які складається із західною електронікою, який розрахований на демонстрацію співпраці України із світовими авіавиробниками. Також є літак АН-17 складається зі старої бази, але розрахований більше, як стендовий зразок, для досліджень та випробовувань. Хоча, юридично він прийнятий на озброєння України.
Євгенія Гончарук: Коли ми говориво про “Антонова”, в моєму розумінні є очевидно, що це більше транспортних літаків і військово-транспортних. Тобто зараз не йдеться про пасажирські літаки і перевезення? Бо активно в уряді українському говорять про те, що треба створювати невеликі аеропорти по всій території України, очевидно, що потрібні і борти, які будуть літати.
Богдан Долінце: Насправді така кооперація є правильною, бо вона допоможе швидше здійснити імпортозаміщення тих частин, яких зараз в Україні немає. Це і ремонт, і виробництво. Тому, що нам потрібно взяти якісь системи, автопілот і їх поставити для того, щоб ми могли випускати ці літаки з конвеєра. Заміна 50% деталей і систем літака – це, фактично, спроектувати новий літак. АН-148, 158 – це моделі, які планувалися на внутрішні перевезення або регіональні перевезення, на невелику кількість пасажирів. Відповідно, вони можуть експлуатуватись на невеликих аеропортах. А верхнє розміщення двигунів дозволяє використовувати смуги не такої високої якості, якої потребують літаки Боїнг.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі