З приставкою Т2 і далі можна дивитись 32 канали безкоштовно, — медіа-юрист

З 1 січня 2017 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Тепер до складу соціального пакету кабельних провайдерів, насамперед, будуть включатися національний суспільний телемовник, який зараз створюється та канал «РАДА», а от великі, національні, комерційні канали туди не входять.

Що буде з телеканалами, які можуть зникнути з екранів телевізорів? У ситуації допомагають розібратися медіа-юрист Інституту масової інформації Роман Головенко та голова Спілки кабельних операторів Олександр Швець.

Євген Павлюковський: Раніше телеглядачі мали практично безкоштовні соціальні пакети, куди входили національні, комерційні телеканали. Ті, відповідно, жили з реклами і всіх це начебто влаштовувало. Для чого новий закон, який порушив всю цю гармонію?

Роман Головенко: Тут може бути кілька цілей. Дати можливість центральним телеканалам заробляти більше, бо зараз, як відомо, більшість телеканалів на ринку не є прибутковими і це збільшує вплив олігархів, які ними володіють. Збільшення прибутку зменшить залежність від олігархів. Зараз кількість джерел інформацію значно збільшується, проникнення інтернету поширюється, і зменшується потреба у такій соціальній гарантії, такому широкому соціальному пакеті послуг, який охоплює всі національні телеканали.

Євгенія Гончарук: У деяких регіонах телеканали вже відключені, чого чекати далі? Чи будуть кабельні провайдери діяти згідно закону? Чи будуть порушення?

Роман Головенко: Не думаю, що будуть порушення. Тут питання домовленості між каналами і кабельниками. Все залежить від регіону — скрізь різні кабельники. Телеканали — це великий бізнес, кабельні провайдери — середній або малий. Тут навіть не стільки питання закону, скільки змога цих двох гравців домовитись.

Євген Павлюковський: Наскільки правомірною є вимога медіагруп знімати певну платню з провайдерів, яку вони потім, відповідно, зніматимуть з глядачів?

Роман Головенко: Так, вони мають право знімати платню. Це їхній контент, на нього є відповідні авторські і суміжні права. Всі центральні канали виставили певну плату, вона різниться в рази у різних медійних груп, але максимально 3 гривні за абонента у групі «Інтер». Для окремого глядача не має бути значного зростання, що буде на практиці — подивимось.

Євген Павлюковський: Тепер телеканали будуть заробляти і на рекламі, і на споживачах?

Роман Головенко: Так.

Євген Павлюковський: Медіагрупи, які ведуть переговори з провайдерами, вимагають, щоб усі їхні канали, а не тільки загальнонаціональні, входили у цей пакет. Тепер місця для менш комерційних каналів може не залишитися?

Роман Головенко: Це якщо якийсь кабельний провайдер, у якого дійсно немає технічної можливості доносити багато каналів, тоді так. Позиція загальнонаціональних каналів узгоджена між ними, і вони вимагають, що якщо берете, наприклад, «Інтер», то і всі канали групи, так само «1+1». Мені здається, що таких кабельників, які не зможуть розмістити всі канали, небагато.

Євген Павлюковський: У моєму будинку у Києві на Троєщині лише один кабельний оператор. Тобто якщо я не погоджусь на його пакет, у мене немає альтернативи?

Олександр Швець: Альтернатива є завжди. От взяти мій будинок — у мене три провайдери. Припустимо, всі три провайдери виключили ці загальнонаціональні канали чи медіагрупи, у мене завжди є альтернатива — вони досі безкоштовні у цифровому телебаченні Т2, і у супутниковому телебаченні.

Євгенія Гончарук: Тобто українці можуть просто купити тарілку і дивитись всі ці канали безкоштовно?

Олександр Швець: Можна дивитися і на звичайну антену. До 30 червня, поки існує аналогове телебачення, можна дивитися і на звичайну повітряну антену. З 30 червня, чи як вирішить Нацрада, можливо, доведеться купувати приставку Т2 і безкоштовно дивитися ці 32 канали.

Євген Павлюковський: На скільки виросте ціна за кабельне телебачення для споживачів?

Олександр Швець: Якщо взяти суми, які встановлюють чотири медіагрупи, то на одного абонента виходить 5,05 гривні. Якщо врахувати податки і збори, то ця сума виростає, як мінімум, до 10 гривень. Тобто для одного споживача плата за кабельне телебачення зросте на 10 гривень, а може і на 15, як показав «Тріолан». До цього вони транслювали ці канали без абонплати, а зараз вона склала 15 гривень.

Євгенія Гончарук: Чи відпаде якась кількість споживачів? Люди почнуть відмовлятися від кабельного телебачення?

Олександр Швець: Дослідження у цій сфері були, є дві невтішні цифри — навіть якщо кабельний оператор залишить ці чотири медіагрупи і підніме абонплату, то відтік абонентів буде все одно. Точно так само, якщо він не залишить ці медіагрупи. Зі слів провайдерів, які проводили опитування, відтік абонентів складе від 10 до 20%.

Євген Павлюковський: Канали отримуватимуть подвійний прибуток — на споживачах і рекламі?

Олександр Швець: Як правило, у всьому світі платять за те, що на кабельному телебаченні немає реклами і є гарний контент. Ситуація, яка склалася у нас — медіагрупи беруть плату за контент і прибутки за рекламу. І плата за контент — це всього десь 1% від прибутків за рекламу. Тобто про якісь надприбутки від споживачів говорити важко.

Євген Павлюковський: Тобто канали будуть так само залежати від реклами, у тому числі політичної, як і раніше?

Олександр Швець: Так.