Член групи «Реформи третього сектору», співзасновник «Грінкубатора» Андрій Зінченко розповідає про важливість легітимізації регулятора.
Дмитро Тузов: Цього тижня наші європейські партнери закликали законодавців і уряд прийняти закон про національний регулятор — НКРЕКП. Чому нас закликають це зробити?
Андрій Зінченко: останній цикл цього процесу триває десь два роки. Відбувається відвертий тиск наших міжнародних партнерів, бо інакше не можна. Є багато людей, зацікавлених в тому, щоб комісія тим нелегітимним органом, яким вона є. Вона створена указом президента, який не має повноважень створювати нові органи влади.
Сьогодні орган роздає ліцензії на ринку, річний оборот якого близько 400 мільярдів гривень. Його рішення впливають на кожного з нас. Проблема в тому, що він видає корупційні рішення. І трансформатори Григоришина, які закупили за ціною, яка була в два рази більшою, і «Роттердам плюс», який змушує нас платити більше. Це ціна на вугілля. Ми прикидаємося, що купуємо вугілля в Роттердамі разом з розвантаженням, доставкою до України. Дуже класна схема, але ми там його не купуємо.
За рішення регулятора українці платять мільярдами гривень. Зараз регулятор пропонує перевести розподільчі межі з стандарту 10 кіловольт на 20. У Європі так, але нам це не потрібно. У нас зараз немає ні технічної, ні економічної потреби це робити. Це плюс 100 мільярдів з нашої кишені. Вони транслюються в наші щоденні рахунки або беруться з податків.
За 15 років ми не створили регулятор.
Повністю незалежного регулятора не існує ніде в світі. Проте він має незалежно встановлювати ціни для громадян, бізнесу. Ці рішення не мають залежати від монополіста і від ініціативи уряду. Регулятор — це арбітр, якому мають довіряти всі.