У студії «Громадського радіо» — координатор молодіжного екологічного руху «Let’s do it, Ukraine!» Андрій Саук.
Євген Павлюковський: Чим цей реєстр може допомогти з утилізацією сміття?
Андрій Саук: Це дуже прогресивний крок від Мінприроди, на який чекали вже давно. Для того, щоб вирішити проблему, потрібно її спочатку зрозуміти і означити. У нас нараховується 6,5 тис. законних і ще 35 тис. незаконних полігонів. З року в рік Мінприроди показувало одну й ту саму статистику. Електронна карта сміттєзвалищ надасть можливість зрозуміти справжні обсяги проблеми.
Едуард Лозовий: Наскільки нормально те, що карту складали не представники влади, а волонтери?
Андрій Саук: Люди хочуть жити краще, але не вірять в те, що це можливо. Це громадський контроль — залучення людей і розширення їх громадської відповідальності. Крім того, міністерство складається переважно з людей, що працювали там довгий час. Часто їх просто немає ким замінити.
Євген Павлюковський: Запровадження такої мапи свідчить про появу в країни певної екологічної стратегії?
Андрій Саук: В усіх країнах світу сміття — це бізнес. Там заробляють на роздільному зборі сміття і отриманні біогазу. В Україні заробляють на тому, що певні люди покривають сміттєзвалища.
Єдиний формат утилізації в Україні — захоронення. Багатьох людей ловили і викликали поліцію, але все це вирішувалося на місцевому рівні і люди продовжували скидати сміття в ліс, поле чи озера.
Євген Павлюковський: Скільки часу потрібно, що утилізувати хоча б половину сміття?
Андрій Саук: В Україні сміття безконтрольно вивозилося протягом 25 років. Загальна площа сміттєзвалищ України дорівнює площі Данії.
У нас досі не розроблена програма відповідальності виробників тари. Упаковки складають до 40% обсягів усього сміття. За кордоном виробники сплачують певний внесок за те, що вони виробляють. У нас деякі підприємства кажуть, що вже займаються цим, але потужностей, які б могли це підтвердити, у них немає. Насправді, все сміття можна переробляти і отримувати від цього користь.
Едуард Лозовий: На кого варто покласти відповідальність за переробку?
Андрій Саук: На виробників. Вони мали б закладати в ціну товару певний утилізаційний збір.
Євген Павлюковський: У Мінприроди зазначили, що на мапі буде інформація про стан ліквідації сміттєзвалищ. Про що тут йдеться?
Андрій Саук: На жаль, сміття, яке багато років пролежало на одному місці, вже не підлягає сортуванню. Його або спалюють, або захоронюють. В Україні існує 4 сміттєспалювальних заводів. Наразі працює 1 — в Києві.
Євген Павлюковський: Кому вигідно, щоб в Україні залишалась така кількість сміття?
Андрій Саук: Проблема сміттєзвалищ — це проблема землі. У Львів 42 рази приходили інвестори з пропозиціями вирішення проблеми. Від мерів українських міст інвестори чують лише одне: «Який тут інтерес для мене?».
Євген Павлюковський: Які закони мають з’явитися в Україні для захисту інвесторів?
Андрій Саук: Потрібно прописати у законі їх обов’язки і права. Зараз вони нічим не захищені — в будь-який момент їх можуть попросити вийти з ринку. В Україні вже є підприємства, що займаються сортуванням і переробкою сміття, але їм не дають розвиватися.