Археолог Олександр Дяченко розповідає про результати розкопок.
Василь Шандро: Наскільки ця новина є сенсаційною?
Олександр Дяченко: Наша спільна експедиція, Інститут археології НАН України, Інституту археології Жешувського університету та Історико-краєзнавчого музею у Винниках, натрапили на ці знахідки. Нечисельні трипільські пам’ятки на Львівщині відомі. Проте цей регіон біля Львові вважався ареалом культури лійчастого посуду, поширену в Центральній та Північній Європі, краєм її є територія Західної України. Поселення Винники було добре відоме археологам, оскільки копалося раніше експедицією львівського університету у 70-90 роках. Проте вважалося поселенням культури лійчастого посуду, а трипільська кераміка, яка була тут знайдена, вважалось домішкою трипільського населення до населення культури лійчастого посуду.
Ми розпочали дослідження. Виявилося, що пам’ятка має два шари. Верхній шар представлений трипільською культурою. Тепер її ареал можна посунути на захід на кілька десятків кілометрів. А нижній, більш ранній шар, представлений похованнями культури лійчастого посуду.
Тетяна Трощинська: Чи потягне це за собою зміну наукових версій? Скільки часу йде на те, щоб це увійшло в науковий вжиток?
Олександр Дяченко: Найближчим часом ми обробимо весь матеріал. Інформація про наші розкопки і в статтях і в доповідях на конференціях. Думаю, що протягом кількох місяців підготуємо книжку. Якийсь час піде на результати аналізів з лабораторії.
В період до року інформація буде введена в науковий обіг.
Василь Шандро: В культурному сенсі у нас є якийсь зв’язок з трипільцями?
Олександр Дяченко: Проводити прямі генетичні лінії було б не дуже правильним, оскільки ми не маємо безперервного розвитку цих традицій з трипілля до сьогодення. Для молодих держав властиво намагатися шукати додаткові аргументи на користь права на державність.