Закон «Про комерційний облік компослуг» допоможе суттєво економити

Чим цей законопроект важливий, допомагає з’ясувати молодший експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Андрій Желєзний.

Ірина Соломко: Чому законопроект важливий і громадськість об’єдналася довкола того, щоб він був проголосований?

Андрій Желєзний: Облік споживання тепла і будь-яких видів енергетичних ресурсів — це перший етап до того, щоб заощаджувати і підвищувати енергоефективність, щоб людям було вигідно вкладати гроші в модернізацію житла. Для України це вкрай важливо, бо енергоефективність — це складова енергетичної безпеки країни.

У зв’язку з тим, що ми дуже залежні від імпорту енергоносіїв, потрібно робити такі реформи, аби зменшувати цю залежність. Ключем для України є зменшення споживання. І без обліку цього не було б. Для нас це важливо, бо ми розуміємо, що енергоефективність буде жити в Україні надалі, а ми зможемо здобути нашу енергетичну незалежність.

Євген Павлюковський: Якщо закон буде остаточно прийнятий, він дозволить встановити в кожному будинку чи секції загальний лічильник тепла, який дозволить громадянам більше розуміти, наскільки їх гріє міська система опалення і скільки вони мають за неї платити?

Андрій Желєзний: Абсолютно правильно. Встановлення лічильника — механізм, який дозволить нам зрозуміти, за що ми насправді платимо. Раніше ми були вимушені платити рахунки за тепло по фіксованих нормах відносно опалювальної площі. І ми не могли вплинути на ці рахунки. Більше того, в ці рахунки вкладалося близько 20% понаднормових втрат, які ніким не обліковувалися і їх тягар перекладався на споживача.

Ми платили фактично за те тепло, яке по дорозі втрачалося в трубах, гріло асфальт.

Тепер, окрім того, що люди платитимуть за прозорими механізмами і поступово зменшуватиметься вікно для корупції в цій сфері, ринок буде облікований. Всі енергоресурси згодом будуть обліковуватися. Тіньовий обсяг на ринку тепла буде максимально зменшуватись. Не буде маніпуляцій із субсидіями. В результаті цього ми будемо знати, що ми справді споживаємо, держава матиме розуміння, скільки енергії реально потрібно для опалення наших міст. Поки більшість людей платили лише за свої квадратні метри.

Євген Павлюковський: Цей законопроект несе можливість економії і зручності саме для громадян, а не для енергетичних компаній чи держави?

Андрій Желєзний: Перевага, дійсно, в першу чергу, для громадян. Держава від цього теж виграє. Будуть прозорі відносини в тепловій сфері, можливість стимулювати громадян до зменшення енергоспоживання, відповідно буде зменшуватися розмір субсидій.

Для обленерго ситуація буде двояка. Звичайно, корупційні програють. Але це буде стимул обленерго залучати кошти інвесторів у модернізацію своїх потужностей. Це сигнал на цьому ринку, що можна покращувати роботу та показники ефективності. Думаю, інвестори будуть допомагати цьому.

Ірина Соломко: Який відсоток споживачів наразі охоплений лічильниками?

Андрій Желєзний: Буквально до опалювального сезону було 52-53% по всій Україні. Є області, де є більший облік тепла і води: Львівська, Чернігівська області. Але є області з мінімальним покриттям лічильниками. Наприклад, Тернопільська область (7% під’єднаних до централізованого опалення споживачів за даними Мінрегіонбуду мали лічильники).

Євген Павлюковський: Наскільки громадяни розуміють, що їм потрібно встановити лічильники, щоб платити менше?

Андрій Желєзний: Я б сказав, що ситуація, як у Тернопільській області, була і в інших областях України. Саме зростання тарифів стимулювало місцеву владу допомагати в багатьох містах встановлювати лічильники споживачам. І споживачі теж були зацікавлені. І в багатьох областях буквально за останні роки зріс показник встановлення лічильників.

Є області, де чомусь цього не відбулося. Можливо, тут є і питання фінансових ресурсів: чи допомагала місцева влада, чи були зацікавленості громадян.

Ірина Соломко: І хто має встановлювати ці лічильники згідно закону? Чи є якісь терміни? Я, наприклад, зробила ремонт і хотіла поставити лічильник, але мені поставили такі умови, що це стало невигідно: сказали, що я маю утеплити всередині квартиру, щоб якщо б я поїхала і вимкнула опалення, сусіди від цього не страждали. Наскільки закон регулюватиме ці питання?

Андрій Желєзний: Закон дійсно був направлений на те, щоб врегулювати аспекти відносин між споживачем, регулятором, органами влади, постачальником комунальних послуг, сферами обліку. Щоб не було ситуацій, які ви назвали, в законопроекті чітко прописані кінцеві дати, коли мають бути встановлені лічильники. Коли цього не буде, постачальникам буде заборонено постачати якісь послуги або до них будуть введені якісь санкції.

В законопроекті не забороняється, щоб люди теж брали ініціативу, допомагала місцева влада. Але головним відповідальним буде постачальник.

Всі споживачі мають бути обладнані лічильниками до кінця 2018 року. А вже до кінця наступного року всі бюджетні організації повинні мати лічильники.

Ірина Соломко: Ви рахували, скільки за два роки лічильників треба поставити? І хто це виробляє?

Андрій Желєзний: Є кілька українських виробників. Це будуть гроші, інвестовані в національного виробника, які будуть повертатися через податки тощо. Загальна сума становить близько 2-3 мільярдів гривень, щоб всі споживачі були з лічильниками. Але маємо розуміти, що це буде розбито між усім сім’ями, теплокомунерго, яких в Україні близько 300. Це ті гроші, які можуть бути інвестовані в наш добробут, прозору систему. На ринку є виробники, зокрема українські, думаю, вони будуть спроможні забезпечити Україну лічильниками.

Ірина Соломко: Наскільки це технологічно складно? Можливо, багато людей не сприйматимуть це позитивно, бо це додасть їм клопоту, бо треба робити ремонт?

Андрій Желєзний: Ремонт людям потрібно робити навіть не заради енергоефективності, а заради свого добробуту. Враховуючи, що 85% будинків побудовані за ери Радянського Союзу, ремонт потрібен для того, щоб ці будинки були придатними для життя.

Для встановлення лічильників не потрібно ніяких особливих умов. Потрібне лише певне місце в підвалі, де труба входить з фундаменту в будинок, два дні роботи майстрів — і все.