Законом 1581-д, законодавці лобіюють інтереси монополіста, — Дмитро Рубан

У другій половині програми спілкуємося з громадським активістом «Київ-Сіті» Дмитром Рубаном, який вважає, що, приймаючи закон 1581-д, законодавці лобіюють інтереси компаній-монополістів. На думку експерта, це робиться для того, щоб «розкидати» втрати води у мережах на всіх мешканців будинку. Таким чином, монополістові не потрібно буде вкладати кошти, модернізувати комунікації, міняти іржаві труби. Якщо цей закон буде прийнято – це буде клопіт самих мешканців.  

Наталя Соколенко: Дмитре, в чому полягає проблема законопроекту 1581-д?

Дмитро Рубан: Основною проблемою даного законопроекту є те, що згідно з того, що він регламентує, підрахунок використаних енергоносіїв здійснюватиметься не за індивідуальними приладами обліку, а за загальними. Тобто рахуватися буде не на рівні квартирних лічильників, а на рівні будинкового. Ми близько 10 років рухалися в сторону індивідуального обрахунку і в один момент ми різко змінюємо наш рух.

Наталя Соколенко: А як бути з інвестиціями у встановлення індивідуальних лічильників? Їхні показники будуть впливати на вартість?

Дмитро Рубан: В законі прописано, що вони будуть впливати, якщо такі лічильники встановлені абсолютно в усіх квартирах багатоквартирного будинку. Тобто, якщо хоч б в одній квартирі такого лічильника немає, то і розрахунок за індивідуальними лічильниками здійснюватися не може. Такий закон, на мою думку, здійснює лобіювання інтересів певних монополістів на ринку. Оскільки в законі існує ще одна норма, згідно з якою обрахунок за індивідуальними лічильниками, навіть якщо вони встановлені в усіх квартирах будинку, здійснюється за згоди монополіста і всіх споживачів. Якщо монополіст на це згоди не дає, то такий розрахунок здійснюватися не буде.

Дмитро Тузов: А хто є автором цього законопроекту?

Дмитро Рубан: Це є альтернативний законопроект Кабінету міністрів, який був розроблений комітетом житлово-комунального господарства та регіонального будівництва ВР. За його прийняття в першому читання проголосували 242 народний депутати. Він лобіюється групою осіб на чолі з Оленою Бабак. Вона виступає ідеологом і основним розробником даного законопроекту.

Наталя Соколенко: Чи були заяви активістів з цього приводу?

Дмитро Рубан: Активісти, звичайно, намагалися протидіяти прийняттю цього законопроекту в першому читання. У КМДА з цього приводу проводився круглий стіл, на якому були також і представники “Самопомочі”. Всі поговорили, що це погано, і в той же день законопроект було прийнято в першому читанні.

Дмитро Тузов: Які шанси, що цей законопроект буде заблокований?

Дмитро Рубан: Шанси невеликі. Якоїсь злагодженої дії законотворців з активістами ми не бачимо. Ми сподіваємося, що в закон будуть внесені певні поправки, які будуть направлені у ВР від громадських активістів. Але цей закон, окрім лічильників, тягне за собою інші нюанси, які прописані не в інтересах простих українців. 

Наталя Соколенко: Тобто, якщо ми говоримо про монополістів в Києві, то це компанія “Київенерго” і її власник Ренат Ахметов. Якщо цей закон все ж буде ухвалений, як діяти в подібній ситуації?

Дмитро Рубан: Якщо цей законопроект буде прийнятий у другому читанні, то лишається тільки вето президента. А далі дуже важко буде з ним боротися і оскаржувати.

Дмитро Тузов: А чи стосується така ситуація і електроенергії.

Дмитро Рубан: Ні. В законі чітко прописано, що у будинкових лічильниках буде все, окрім газу та електроенергії.

Наталя Соколенко: Як подібні послуги обраховуються, наприклад, в сусідній Польщі?

Дмитро Рубан: В усіх країнах Європи обрахунок використаних енергоносіїв здійснюється виключно за індивідуальними приладами обліку? Весь світ живе за правилами “скільки спожив, за стільки і сплати”. Не можна платити за сусіда, або за те, що у вас в підвалі будинку тече труба.