Чи є це прецедентом з’ясуємо в Сергія Власенка, голови Комітету з державного будівництва та регіональної політики та місцевого самоврядування
Сергій Власенко: На моїй пам’яті було небагато випадків, коли ВР приймала рішення про призначення дочасних виборів будь-де в органах місцевого самоврядування, це, скоріше — виключення з правил.
Андрій Куликов: Що трапилось в селищі Коцюбинське?
Сергій Власенко: Коцюбинське — анклав в середині міста Києва, що належить Київський області, оточений сотнями гектарів абсолютно унікального лісу. І там виникло протистояння сільського голови и депутатів селищної ради, яке почало нагадувати початок буремних 90-х. Комітет ВР отримував неодноразові звернення і від селищного голови, і від депутатів селищної ради, і від представників громади. Відповідно, ми створили робочу групу, і за дорученням комітету, минулого тижня я був на засіданні цієї селищної ради.
Те, що я побачив, викликало огиду і сум від того, що такі речі можуть відбуватися. Під час сесії були всі можливі порушення. Я не можу сказати, що селищна голова була ідеальна, але те, як її знімали з посади, було жахливо.
Коцюбинське — наскільки я знаю, це єдине місто, яке не має законодавчо встановленої межі між містом і областю.
Андрій Куликов: В Україні, я знаю, є ще подібні анклави. Що відбуваються з ними?
Сергій Власенко: На базі комітету два тижні тому ми створили переговорний майданчик між очільниками міста Києва з одного боку і київською міською радою з другого щодо перемовин для того, щоб цю проблему вирішити.
Адже відбувається шалене неподобство в цих містах: існують і самозахоплення, і селищні ради приймають рішення щодо тої землі, яку вважає своєю, а насправді вона є київською.
Андрій Куликов: Наскільки ви, як голова відповідного комітету ВР, задоволені реалізацією програми децентралізації?
Сергій Власенко: Ми почали робити децентралізацію нерозумно, ззаду наперед.
Ми повинні були спочатку зібрати якомога більше зацікавлених людей, провести якісь обговорення, зрозуміти, куди ми рухаємось, виробити єдину концепцію.
І під узгоджену концепцію вирішувати, чи потрібні нам зміни до Конституції в цій частині чи ні. Далі — підготувати закони і працювати, розуміючи ті цілі і результати, які мають бути досягнуті.
Замість цього ми робимо хаотичні рухи. Спочатку в 2015 приймається бюджетна децентралізація, потім — закони, які не співпадали з нею, в 2016 році — в бюджеті інша бюджетна децентралізація і т. і.
Ми робимо спроби на комітеті зібрати це все докупи, але не дуже виходить поки що. На жаль, український парламент перестає бути місцем вироблення реальних рішень.
Андрій Куликов: Ви співпрацюєте з асоціацією обласних та районних рад?
Сергій Власенко: Ми дуже щільно, як комітет, з ними співпрацюємо, на кожному засіданні в нас присутні представники асоціації, завжди запитуємо їхню думку по всіх законопроектах, які напрацьовуються.