Всесвітній фонд природи опублікував поради «Як відсвяткувати Новорічні свята з мінімальною шкодою для довкілля». Деталі розказує представниця WWF Валерія Немикіна.
Євген Павлюковський: Мені здавалося, що ця тема більш актуальна у теплу пору року — пікніки, пластикові стаканчики, пляшки, багаття. Але взимку теж можна святкувати з приємністю собі і з користю для довкілля?
Валерія Немикіна: Вдома ми, насправді, теж можемо здійснювати сильний вплив на планету. Наприклад, в Україні ми всі любимо поїсти. Треба пам’ятати, що найкраще купувати сезонні продукти українського походження. Бо коли до нас їдуть закордонні продукти — це великий викид СО2 у природу. До того ж, українські продукти мають менше пестицидів.
Євген Павлюковський: А як же мандарини, банани?
Валерія Немикіна: Ясно, що мандарини у нас прижились. І, звісно, немає 100% заборони від екологів їх їсти, але краще українські продукти. Щодо бананів, поцікавтесь в інтернеті, як вони прибувають в Україну, як їх оброблюють, думаю, ви станете їсти менше бананів. Я не хочу сказати, що екологи кажуть чогось не їсти, але трохи зменшити кількість.
Євгенія Гончарук: Зараз вже більше популярні штучні ялинки? Наскільки тут ми шкодимо довкіллю?
Валерія Немикіна: У екологів дуже однозначна позиція. В Україні традиційно були дідухи, ялинка прийшла не так давно. Давайте згадаємо традиції — назбираємо восени пшениці і зробимо класний дідух. Або в інтернеті є дуже багато варіантів, як зробити ялинку з підручних матеріалів.
Також дуже класно купувати ялинку у горщику або в оренду — потім її можна висадити. Я вже вісім років висаджую, прижились більше половини. Жива ялинка дуже смачно пахне. Її просто треба ставити не біля батареї. Висаджувати можна і через чотири тижні, головне, не у мороз.
Євген Павлюковський: А як щодо чіпованих ялинок?
Валерія Немикіна: Минулого року ми працювали з чіпуванням, але відмовились від цієї ідеї, бо на один чіп по факту зареєстровано 10 ялинок, а так не має бути. Але ми не хочемо демотивувати людей, які купують ялинки з чіпами — так все одно краще, ніж без нього.
Євгенія Гончарук: Яку ще шкоду ми можемо завдати природі своїми святкуваннями?
Валерія Немикіна: Ми любимо купувати більше, ніж треба, а надлишки викидаємо — це дуже погано. Ми всі пам’ятаємо трагедію на львівському сміттєзвалищі, у нас дуже багато відходів. Ми можемо сортувати сміття, органіку краще не викидати — саме вона створює найбільший сморід, який для сміттєзвалищ є великою проблемою.
Також на свята люди традиційно купують ікру — червону, інколи чорну. Всі риби в Україні, які дають чорну ікру, входять до Червоної книги. Купувати «дику» ікру не можна. Якщо ви купуєте чорну ікру, дивіться, щоб вона була вирощена в аквакультурі. В Україні є легальні господарства.
Євгенія Гончарук: А як щодо подарунків з батарейками?
Валерія Немикіна: Краще купувати ті, які можна заряджати — акумулятори. У нас поки немає заводу з адекватної утилізації батарейок. Є волонтерська ініціатива «Батарейки, здавайтеся!», з якою ми співпрацюємо. Здавайте батарейки у пунктах прийому, їх зараз складають у Києві та Дніпрі. І зараз у Дніпрі один завод перероблює свою стару лінію на утилізацію батарейок. Сподіваюсь, за кілька місяців вони її добудують.
Євгенія Гончарук: Святковий папір теж може шкодити?
Валерія Немикіна: Згадайте, скільки на ньому фарб. І він наче вкритий плівкою — ця штука потім дуже погано розкладається у природі, лежатиме десь років десять. Деякі лінії, які приймають макулатуру, не завжди беруть такий папірчик з плівкою.