Так говорить політичний експерт Едуарда Рахімкулова, з яким ми поговоримо, як зміняться підходи до керування Узбекистаном, яким керували майже однаково 27 років.
Після смерті президента Узбекистану Іслама Карімова виконувати обов’язки глави держави буде Нігматілл Юлдашев — голова Сенату Олій Мажлісу (верхня палата парламенту)
Едуард Рахімкулов: Дійсно, Карімов був при владі з 1989 року. Виконує його обов’язки президент верхньої плати, але він не має, на жаль, політичного впливу, тому що він на цій посаді так би мовити у засланні. Він свого часу був міністром юстиції, його зняли за звинувачення в корупції, і він пішов працювати в сенат.
Чому погано те, що він не має політичного впливу? Експерти передбачають, що зараз розгорнеться міжкланова війна за посаду того, хто буде президентом.
Євгенія Гончарук: Які прізвища майбутніх кандидатів називають?
Едуард Рахімкулов: Два найважливіших кандидата — це прем’єр Шавкат Мірзіяєв і віце-прем’єр Рустам Азімов.
Два ймовірних кандидата на посаду президента Узбекистану — це це прем’єр Шавкат Мірзіяєв і віце-прем’єр Рустам Азімов.
Також дуже важливою фігурою буде голова служби безпеки Рустам Іноятов, який є дуже впливовим і який зіграв роль в тому, щоб дочка Карімова була посаджена під домашній арешт і позбулася свого бізнесу.
Євгенія Гончарук: Як можуть змінитися стосунки між Україною і Узбекистаном?
Едуард Рахімкулов: Я бачу позитивний момент в тому, що Росія буде зайнята у тому регіоні для того, щоб не допустити приходу радикальних ісламістів. Я нагадаю, що Узбекистан завжди проводив політику на три фронти — з Росією, Вашингтоном і Китаєм. Є такий Ташкентський військовий договір, з якого Узбекистан декілька раз виходив, але цей договір Росії між Казахстаном, Таджикистаном і Киргизстаном залишається. І тому Росія цього не може залишити без уваги. Тому перетік ресурсів відбудеться.
З Україною великих зав’язків у Узбекистану ніколи не було, хоча там проживає етнічних українців близько 900 тисяч. Тому економічно смерть Каримова не буде мати великий вплив.
Зараз буде відбуватися переділ сил, і це може позначитися на політиці Узбекистану.
Ірина Сампан: Можливі прояви демократії в Узбекистані, який буде розбудовуватися без Каримова?
Едуард Рахімкулов: Можливо, демократична риторика буде, але будь хто з наступників буде опиратися на силові методи, тому що узбекське суспільство дуже традиціоналістське. Узбеки дуже бояться влади, і це відчувається на кожному кроці.
Хоча в Узбекистані близько 47% молоді народилися вже за часів незалежності, а молодь завжди відігравала велику роль у будь-яких заворушеннях. Це важливий фактор. І цьому є небезпека, що можуть піднятися протести, що повернуться радикальні ісламісти тощо.
Тому, я думаю, будь-який наступник буде опиратися на ту систему, яка побудована при Каримові.
Євгенія Гончарук: Як реагує захід, чи старому світові байдуже?
Едуард Рахімкулов: Для Європи це трохи віддалена держава, вони спостерігають за ситуацією. Їм цікаво, чи зміниться режим та чи стане він менш корупційним в Узбекистані. Адже є дві відкриті справи у Швеції і Швейцарії проти Гульнар Карімової, старшої доньки померлого президента, про звинувачення у корупції.
Також їм буде цікаво, як буде продовжуватися економічна співпраця з Китаєм, зокрема Шовковий шлях, який Китай планує простягнути і через територію Узбекистану.
До речі, в Узбекистані за два останні роки дуже розбудовувалися інфраструктурні проекти, але на жаль, на шкоду економічному становищу громадян.
Будемо сподіватися, що російські ресурси як економічні, так і військові будуть відвернуті від України.
Євгенія Гончарук: Чи можливі певні зачистки та зведення рахунків після встановлення нового лідера?
Едуард Рахімкулов: Це азіатська традиція, саме тому зараз так важко передбачити, що може відбуватися. Коли прийшов до влади наступник Туркмен-Баші, він зачистив всіх, хто йому допомагав прийти до влади. Тому цього бояться всі політики в Узбекистані, і це не потрібно відкидати з шальок наших терезів. Тому що будь-хто, хто прийде до влади, буде намагатися зміцнити свою владу, щоби не боятися правити до смерті.
Ірина Сампан: Є чутки, що після смерті Каримова і до оприлюднення цього факту ділили посади.
Едуард Рахімкулов: Так, напевно, і було, і думаю, що згоди не дійшли. Як тільки в нього погіршився стан, я впевнений, що ці всі розмови велися.
Що цікаво, — як тільки з’явилась інформація, що Карімов помер, одразу ж почалася дискусія в Росії, в контексті — а що буде після Путіна. І це нас не може не радувати, будемо сподіватися, що увага буде відвернута, і ресурси як і економічні, так і військові будуть відвертатися від України.