«Громадське радіо»
В Україні стартувала реєстрація для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні на 2016 рік. Вона триватиме з 12:00 1 лютого до 4 березня. У 2016 році ЗНО проводитиметься з таких дисциплін: українська мова і література, історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія, англійська, німецька, французька, іспанська та російська мови. Про особливості цьогорічного ЗНО говоримо з експертом у галузі освіти, директором аналітичного центру «CEDOS» Єгором Стадним.
Євген Павлюковський: Які головні особливості і сюрпризи матиме цьогорічне ЗНО?
Єгор Стадний: Всі новації, які були введені в 2015 році, залишається в силі. Фактично скасовується лише дворівневість тестів, яка не знайшла підтримки серед навчальних закладів. Також збережеться поріг „склав або не склав”, і підхід для його визначення через експертні наради. Той графік, який зараз розпочався, забезпечує проведення ЗНО в нормальному режимі.
Євген Павлюковський: Наскільки мені відомо, існує ще одна оптимізація для випускників старшої школи. Результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, математики або історії України зараховуються їм як оцінки за державну підсумкову атестацію.
Єгор Стадний: Так. ДПА у формі ЗНО буде проводитися вже другий рік.
Євген Павлюковський: Чи активно працює під час ЗНО громадське спостереження та різноманітні батьківські комітети?
Єгор Стадний: Багато таких організацій спостерігають за навчальним процесом вже не лише на громадських, а на професійних початках. Наприклад, громадська мережа „Опора” вже кілька років професійно спостерігає за проведенням ЗНО і досить оперативно подає звіти по всіх випадках порушень процедури.
В 2015 році спостерігачі „Опори” відмічали зниження рівня порушень правил здачі ЗНО абітурієнтами. Це означає, що абітурієнти почали більш відповідально ставитися до ЗНО.
Наталя Соколенко: Яку вагу при вступі у виші матиме сертифікат і бали, отримані на ЗНО?
Єгор Стадний: Закон в цьому випадку незмінний. Атестат може важити не більше ніж 10 % від усього підсумкового балу, який має абітурієнт. Є також нюанси, які пов’язані зі вступом на творчі спеціальності. Там, окрім подачі атестату, складають творче випробування.
Євген Павлюковський: Ходили чутки, що університети можуть підвищувати вступний бал, чи це дійсно так?
Єгор Стадний: Тут треба дивитися, який контингент вступає до кожного окремого університету. Наприклад, „Могиляка” не бавиться з тим, що встановлює прохідний бал. Вони беруть всіх, хто має позначку „склав”. У цього університету високий конкурс і через це прохідний бал є природно теж високим.
Наталя Соколенко: Чи багато порушень при здачі ЗНО ви фіксували в минулому році? До чого сьогодні примудряються абітурієнти, щоб підвищити свій бал?
Єгор Стадний: Ми не надто слідкуємо за цим питанням. Нас цікавить більше кінцевий результат, порівняння та аналіз даних. Наприклад, яка різниця в підготовці між селом і містом, або різними містами. Незабаром ми плануємо провести дослідження впливу репетиторства на результати ЗНО. У мене особисто складається враження, що людей, які хочуть схитрувати і йдуть на самообман під час ЗНО, стає менше.
На жаль, Верховна Рада, в грудні місяці, коли відбувалося голосування за бюджет і зміни до соціального законодавства, прийняла також зміни до закону про вищу освіту, зокрема, в частині того, хто може не складати ЗНО. Окрім військових, що брали участь у АТО, там також фігурували і ті, хто за станом здоров’я не може брати участь у ЗНО. Я вважаю, що це є величезна помилка. Раніше законом передбачався перелік захворювань, які унеможливлюють здачу ЗНО. Такі діти йшли на вступні екзамени. Зараз ця норма була переведена на рівень закону. Така ситуація створює велику шпарину для зловживань. Адже не визначено тих, хто буде перевіряти стан здоров’я абітурієнта. Існують довідки від лікаря, але цього не перевіряють.