Сьогоднішній випуск програми «Реформатори: допоможи президенту з реформами» присвячений реформі кіновиробництва.
І протягом випуску говоримо про таке:
Поро все це ми поговорили з гостем студії, а це Павло Сушко, депутат Верховної Ради від партії «Слуга народу», голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики
Павло Сушко: Закон про введення системи кеш-рібейтів – це те, що очікувала кіноіндустрія, кіноспільнота вже багато років. В усьому світі вже давно практикується повернення продюсерам, які знімають не в своїй країні, часткових витрат. Наприклад, фільм «Чорнобиль» знімався в Україні один чи два дні, а решту зйомок проводили в Литві, бо в Україні не працює система кеш-рібейтів. Якщо простими словами, то це коли продюсер витратив мільйон доларів, а йому держава, де він знімає, повертає якусь кількість відсотків, в залежності від того, яка система діє в Україні. Наприклад, в нас у 2017-му році Верховна Рада проголосувала закон, де було визначено 16,6% повернення кваліфікованих витрат. Це було неконкурентоспроможнім з рештою країнами світу, тому що найменший відсоток, який повертали, було 20%. В деяких країнах повертають і 40%.
Тепер ми провели аналіз і визначили, що будемо повертати 25% — це та сума, яка дає можливість конкурувати на ринку. Хоча по факту 25%+5%=30%, а оці 5% — в тому випадку, якщо кінопродюсери в своєму фільмі вкажуть якийсь український твір або актори візьмуть українські книжки якісь. Це зроблено для того, щоб популяризувати Україну в усьому світі.
Як ми очікуємо притік інвестицій? Іноземні продюсери ще вчора знімали у Польщі, Литві, Хорватії, хоча могли б привезти той мільйон доларів, який вони витратили, сюди. Якщо вони привезуть той мільйон доларів, витратять його в Україні, їм повернуть 250 тисяч, проте 750 залишиться в Україні. Вони можуть найняти український персонал, українську техніку, задіяти українські локації, заплатити за ці локації, за готелі. А це нові робочі місця і не тільки для кіноспільноти.
Микола Княжицький від фракції «Європейська Солідарність» знайшов суперечність із чинною Конституцією. «Норма суперечить двом статтям Конституції, що забороняє ставити громадян в різні умови в залежності від місця проживання і забороняє погіршувати умови для громадян і суб’єктів підприємництва». Йдеться про те, що саме українські киновиробники не зможуть претендувати на цю норму про часткове повернення витрат.
Проте Павло Сушко запевняє, що жодної несправедливості немає, українське кіно і так знімається за кошти держави, тому держава не може ще і повертати кеш-рібейт
Павло Сушко: Український виробник і так має державну підтримку. В нас в Україні пряма підтримка українського виробника – близько 1 мільярда гривень виділяється прямої підтримки. Ти можеш взяти у держави кошти, не повертати їх, а знімати за ці кошти фільм. І тільки, якщо ти окупишся в прокаті, ти їх повертаєш. А як ви уявляєте собі: взяв гроші в держави, витратив їх і ще отримав в держави кеш-рібейт?
Крім того, пан Павло стверджує, що український кіноринок може отримати близько 20 мільйонів доларів за 2020 рік.
Водночас заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук, з яким ми записали коментар, говорить про те, що в Міністерство вже почали звертатися за кеш-рібейтами
Анатолій Максимчук: В мене було декілька зустрічей з представниками саме іноземних продюсерських кампаній, які через своїх українських партнерів цікавляться нашою системою. Також була одна розмова з представниками американських компаній, які також дивляться на Україну як на потенційного партнера у виробництві контенту. Адже в Україні дуже гарні локації, достатньо кваліфіковані люди, принаймні, про це вони казали на зустрічі, бо зауважили, що задоволені якістю і готові працювати. Також цікавилися грузинські партнери. Вони казали, що Грузія вже ввела кеш-рібейти, але, оскільки вона не зможе технічно і фізично реалізувати потенційні проєкти, які можуть до них зайти, вони пропонували партнерство на дві країни – робити співпрацю. Отже, можна сказати, що зацікавленість є.
Павло Сушко: В законі прописана пряма заборона стосовно держави-агресора і сказано, що кінцевим бенефіціаром не має бути українець.
Поговоримо про демонстрацію фільмів. А саме — про київські комунальні кінотеатри. За останній час в середмісті столиці закрилися три кінотеатри – «Україна», «Кінопанорама» та «Київ». Кінотеатри «Кінопанорама» та «Київ» показували не тільки масове, але й фестивальне кіно. Що сталося з ними, та яка доля може чекати на кінотеатр «Жовтень»? Про це Григорій Пирлік поговорив з главою постійної комісії Київради з питань комунальної власності Леонідом Антонєнком.
3 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон, що знімає заборону на приватизацію 50% акцій Одеської кіностудії, які поки що належать державі. Містяни побоюються, що через цей закон від кіностудії залишиться маленьке приміщення, а землю заберуть забудовники. Деталі в сюжеті Вікторії Савицької.
Павло Сушко: Фактично встановлена законом норма заборони приватизації втратила зміст ще у 2017-му році, і Верховною Радою минулого скликання було проголосовано в першому читанні законопроект про приватизацію. Я так розумію, що під впливом громадськості, а також при втручанні депутатів було поставлено багато запобіжників, щоб кіностудія займалася все-таки кінозйомками. Ми вписали нові умови щодо приватизації всіх державних кіностудій, їх дія розповсюджується і на Одеську кіностудію. Нова норма забороняє перепрофілювання кіностудії, зміну меж та цільового призначення земельних ділянок, які були у власності або користуванні такої кіностудією на момент приватизації. І це призначення не можна змінювати протягом 20 років.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Програма «Реформатори» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).