Наступний крок судової реформи — кваліфікаційне оцінювання всіх суддів країни, — Роман Куйбіда

Президент Порошенко в суботу представив Україні новий склад Верховного Суду.

За словами експерта Реанімаційного пакету реформ і екс-судді Михайла Жернакова до цього суду потрапили 8 «суддів Майдану» та 25 суддів, яких Громадська рада доброчесності оцінила як недоброчесних. Коли президент представляв суддів ВС, він наголосив, що під час конкурсу намагалися максимально врахувати позицію Громадської ради доброчесності стосовно кандидатів, що викликало обурення в самої Громадської ради доброчесності

Що можна сказати про оновлений склад суддів, запитаємо в головного експерта групи Судова реформа РПР, заступника голови правління Центру політико-правових реформ, а також члена Громадської ради доброчесності Романа Куйбіду.

Ірина Соломко: Громадська рада доброчесності – це той орган, який, згідно з реформою, був покликаний допомогти відібрати доброчесних суддів, і зробити все можливе, щоб недоброчесні не потрапили до Верховного Суду. 13 листопада ви вийшли з публічним зверненням до президента, і відчувається що ваша риторика з поміркованої змінилася на більш жорстку. Що це означає? Що це  останній шанс привернути увагу суспільства до того, що відбулося?

Роман Куйбіда: Президент сказав, що під час конкурсу намагалися максимально врахувати позицію громадськості, зокрема Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), стосовно кандидатів. На жаль, це не відповідає дійсності, бо кожен четвертий кандидат дійшов до Верховного Суду з негативним висновком Громадської ради доброчесності. ГРД спиралася при наданні таких висновків на різні факти. Зокрема, якщо дії того чи іншого суді після рішення Європейського суду з прав людини призвели до повторного програшу України в ЕСПЛ, і цей суд сам казав, що національний Верховний Суд викривив попереднє рішення ЕСПЛ, або допустив свавілля та відмовив у правосудді. Також якщо судді вказували неправдиві відомості у декларації доброчесності, або якщо їхні статки не відповідають задекларованим доходам.

Ірина Соломко: «Судді Майдану», наприклад.

Роман Куйбіда: Так, судді, які забороняли мирні зібрання, або підтримували заборони в апеляційній інстанції.

На жаль, у порівнянні з тими очікуваннями, які в нас були, результат виглядає дуже негативно.

Ірина Славінська: Назвімо його кількісно: 20 нових суддів увійшли до Верховного Суду.

Роман Куйбіда: До Верховного Суду призначено 113 суддів, нових облич більше – їх 22%. Йдеться про адвокатів  та науковців, які раніше не працювали в суді, і зараз ці нові обличчя є фронтменами нового Суду, саме їх запрошують на ефіри, тому що вони є певним показником досягнення, і це дійсно так.

Ірина Соломко: Заклики Громадської Ради доброчесності були до того, що президент маніпулює, сказавши, що він дослухався до громадськості і що Верховний Суд став дійсно новим. Хоча це неправда, адже, як ви зазначили, нових людей в системі лише 22%. Мало того, про це говорили ще з самого початку і це не новина, адже, коли на першому етапі багато нових облич відсіялось, громадськість вже тоді на це звернула увагу.

Роман Куйбіда: В мене оцінка дещо інша: я позитивно оцінюю також і потрапляння до нового Верховного Суду суддів з нижчих інстанцій, які до того не мали того ліфта, який би їх зміг підняти на вершину суддівської кар’єри. Щоправда, майже половина суддів Верховного Суду – це судді вищих суддів і Верховного Суду України, які будуть ліквідовані спочатку діяльності цього нового Верховного Суду. Тобто можна сказати, що новий Верховний Суд оновився наполовину.

Кожен четвертий кандидат дійшов до Верховного Суду з негативним висновком Громадської ради доброчесності

Ірина Славінська: Оновлення на 50% – це багато чи мало? Це більше, ніж можна було сподіватися, чи менше?

Роман Куйбіда: Я б оцінював відносно того, скільки осіб потрапили до нового Верховного Суду, щодо яких дала негативні висновки Громадська рада доброчесності. Я вже казав, що це кожен четвертий, а це дуже багато. Стосовно багатьох кандидатів в нас була негативна інформація, яку, на жаль, не завжди Вища кваліфікаційна комісія належним чином, на наш погляд, оцінила.

Ірина Соломко: Вища кваліфікаційна комісія суддів відібрала 120 суддів за вашої активної присутності в процесі, бо ви справді готували висновки і намагалися вплинути на те, щоб люди, які мають кричущі факти недоброчесності, не потрапили до нового Верховного Суду.  А скільки суддів на підпис президенту подала Вища рада правосуддя?

Роман Куйбіда: 114 суддів, і одного з них президент не призначив за його ж заявою. По ЗМІ пройшла інформація, що цей суддя нібито вирішив усунути всі сумніви, адже він свого часу відпускав Пукача і брав участь у засудженні Луценка. В той час, як інший суддя, який також брав участь у засудженні Луценка, переглядав його справу в касаційному суді і не знайшов порушень, став суддею нового Верховного Суду.

Ірина Соломко: Повертаючись до тих 30 суддів, які ГРД оцінила як недоброчесних з цих 113-ти суддів, всі вони пройшли до Верховного Суду?

Роман Куйбіда: Не всі, щодо деяких з них було відкладено розгляд, і вони ще мають шанс бути призначеними до ВС, оскільки відкладення було пов’язане з дисциплінарними справами, і по цих справах вже прийняте рішення. А це означає, що, швидше за все, ці кандидати будуть все-таки подані на призначення.

Ірина Соломко: Скільки з тих 30 не призначено наразі?

Роман Куйбіда: Наскільки я пригадую, шестеро.

Ірина Славінська: От, обрали новий Верховний Суд, судді принесли присягу. Що далі? Що буде судити цей Верховний Суд, і яким чином на житті звичайної людини це може позначитися?

Роман Куйбіда: Це буде суд останньої інстанції – третьої. Ми маємо наразі чотири інстанції: перша – місцеві суди, друга – апеляційні, третя – Вищий спеціалізований суд касаційний, і лише потім – Верховний Суд України. А тепер прибирається оця середня ланка – Вищий спеціалізований суд, і новий Верховний Суд буде виконувати роль останньої третьої інстанції. Це означає, що остаточне рішення в справі людина може отримати значно швидше, ніж раніше, адже на одну інстанцію стало менше. Крім того, очікується, що новий Верховний Суд в меншому складі, у порівнянні з вищими спеціалізованими судами, де було в сумі разом з Верховним Судом Україні біля 400 суддів, зможе забезпечити однакове застосування законів. Тому що часто люди стикалися з тим, що в тотожних справах закон застосовувався по-різному. Звісно, це не вселяло довіру до судової системи, коли за однакових обставин суди приймають абсолютно різні рішення.

Ірина Славінська: Ще існувала така практика, коли суди першої інстанції приймали будь-яке рішення з думкою, що потім апеляція розбереться.

Слухач: Коли в нас буде не брехня і не переливання з пустого в порожнє, а буде справжній суд, справжнє судочинство, яке буде захищати інтереси і права простої людини, а не олігархів – Тимошенко, Порошенка і так далі.

Роман Куйбіда: Суд, насправді, має захищати інтереси не тільки простої людини, а права будь-кого, хто звернеться до нього. Тяжко визначити, коли буде справжній суд, але я можу сказати, які механізми вигадав законодавець для того, щоб досягнути цієї мети, але наскільки вона буде досягнута, залежить від імплементації та втілення цих механізмів. Зокрема, передбачено, що кожен суддя повинен пройти кваліфікаційне оцінювання, це те, що часом називають переатестацією, і для цього суддя повинен пройти тести, перевірку на доброчесність та дотримання правил професійної етики, в тому числі за участю ГРД. Хоча, зважаючи на те, яку низьку планку поставила Вища кваліфікаційна комісія під час конкурсу до найвищої інстанції, в мене зараз немає великих ілюзій щодо того, що планку доброчесності буде тяжко перескочити більшості суддів. Адже деякі рішення стосовно тих кандидатів, які потрапили до Верховного Суду, Вища кваліфікаційна комісія оприлюднила, і з них можна зробити приблизно такий висновок: якщо немає вироку суду, який би засудив цього суддю, чи немає рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, то тоді суддя є доброчесним. Зрозуміло, що тоді роль Громадської ради доброчесності зводиться до нуля, тому що нам потрібно буде шукати рішення про вироки судів, чи рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яких взагалі то і немає.  

Але все ж таки є сподівання, що роль ГРД буде посилено, і не буде знівельовано оці нові критерії, які введенні і раніше ніколи не оцінювали – доброчесність та дотримання професійної етики.

Новий Верховний Суд оновився наполовину

Ірина Соломко: Зважаючи на те, що законодавець заклав певні механізми оновлення судової системи, ми все-таки можемо сподіватися на те, що вона очиститься? Якщо говорити про нові кадри, то наскільки тут відкрите це вікно можливостей для них? Адже ми знаємо від людей з регіонів, що суди порожні через брак суддів – старі судді звільнилися, злякавшись люстрації, а нових немає. Де їх взяти?

Роман Куйбіда: Зараз Вища кваліфікаційна комісія проводить конкурс на оці вакансії, які відкрилися в місцевих судах, а це десь біля 600 вакансій, і на цей конкурс подалися тисячі людей. Відбулося тестування, за результатами якого залишилося 700 претендентів на оці 600 суддівських вакансій. Єдине що, заповнені ці вакансії будуть десь за рік, коли ці кандидати пройдуть спеціальну підготовку. Після цього вони ще повинні скласти кваліфікаційний іспит, і хто краще його складе, той і буде призначений. І чим більшою буде позиція в рейтингу, тим легше буде обрати той суд, куди обраний суддя захоче потрапити.

Також до цього кваліфікаційного іспиту будуть запрошені і ті, хто проходив відбір попередньої Вищої кваліфікаційної комісії за часи Януковича, які відбір пройшли, але не були призначеними. Їм дали можливість бути призначеними, але тільки після того, як вони складуть іспит за новими правилами.

Є ще один варіант, щоб вирішити нестачу суддівських кадрів,  – це об’єднання судів, які зараз є в районах. Йдеться про те, що судді, які здійснюють правосуддя в іншому районі, зможуть залучатися до розгляду справ в тому районі, де не вистачає суддів. Тобто буде окружний суд на декілька районів, але він може мати місцезнаходження в цих районах, як і зараз.

Ірина Соломко: Конкурс на Верховний Суд показав, що попри те, що були закладені хороші механізми і передбачена участь громадськості в цьому процесі, результат цю громадськість не задовольнив. І є певна зневіра, що судову систему в Україні можна перезапустити.

Роман Куйбіда: На жаль, в судовій системі всі органи, які можуть відповідати за оновлення і очищення суддівського корпусу, не стали Гераклом, які могли б очистити це. Але процедура призначення нових суддів з поза меж судової системи, можуть дати певний ефект. Це будуть нові люди, я подіваюсь, що вони будуть з новим мисленням, які будуть приходити на ці посади не заради грошей, адже суддівські зарплати зараз суттєво підвищуються. Це дає можливість суддям жити нормально на ці кошти і не дбати про якісь хабарі. Але в середині людини має бути ця чесність, непідкупність та незалежність.

Вища кваліфікаційна комісія проводить конкурс на вакансії, які відкрилися в місцевих судах, а це десь біля 600 вакансій

Ірина Славінська: Той факт, що до Верховного Суду зайшли ті 22% людей, які ніколи не працювали в судах, а є адвокатами та науковцями, для самої судової системи може щось змінити?

Роман Куйбіда: Я як адвокат можу це оцінити оптимістично, тому що дуже часто активна меншість може провести величезні зміни, особливо, якщо більшість є пасивною. І я дуже сподіваюсь на цих нових суддів і на тих достойних суддів, які потрапили до Верховного Суду, тому що вони, хоч і будучи у меншості, спроможні задати новий високий стандарт щодо здійснення правосуддя, щодо поведінки в суспільстві, поступово змінюючи систему, задаючи ці стандарти та поширюючи їх на інших членів Верховного Суду.

Слухачка з Полтави: Ваш гість каже, що якщо в судді буде гідна зарплата, він не буде заглядати по сторонах. Так в суддів і прокурорів ще за Радянського Союзу та перебудови були найвищі зарплати, а скільки в них квартир, скільки в них машин, і як вони живуть…

Ірина Славінська: І я подумала про те, що сьогодні завдяки електронним деклараціям можна побачити, скільки квартир, машин, дорогих годинників є у суддів. І до речі, у кандидатів це перевіряли, правда?

Роман Куйбіда: Безумовно, і Громадська рада доброчесності дуже прискіпливо вивчала ці декларації, перевіряла їх за різними реєстрами. І коли ми бачили, що майно явно не співмірно тій зарплаті і тим доходам, які задекларовані, то давали щодо таких кандидатів негативний висновок. Також негативні висновки ми давали щодо тих суддів, які, отримавши квартиру як службове житло в тимчасове користування, приватизовувати її, причому маючи інші квартири.

Ірина Славінська: В них були задекларовані високі зарплати? Можна було зробити висновок, що кандидати самі назбирали собі на житло?

Роман Куйбіда: Ми визначали співмірність – чи те майно, яке задеклароване, співмірне тим доходам? Багато суддів мали непогані зарплати від держави, зважаючи на те, що вони обіймали високі посади, але дуже часто це майно, про яке каже слухачка, суттєво перевищувало ті зарплати. Це цілі будинки під Києвом, і притому суддя брав в держави квартиру в тимчасове використання і приватизував її.  

Верховний Суд буде організований в чотирьох касаційних судах – цивільний, кримінальний, адміністративний і господарський. Також буде так звана Велика палата

Ірина Соломко: Додам, що вчора на прес-конференції керівниця одного з департаментів Національного агентства із запобігання корупції, публічно визнала, що на жаль, перевірка е-декларацій нових суддів Верховного Суду не проводилася взагалі.

Як цей Суд буде працювати процесуально. Там буде чотири палати?

Роман Куйбіда: Там буде чотири касаційних суди в рамках нового Верховного Суду.

Слухач Олександр з Києва: Якщо до думки Ради доброчесності не дослухаються, чи є сенс її існування? Можливо треба демонстративно саморозпуститися? А якщо вона буде існувати і надалі, чи є можливість впливати на роботу цих суддів, яких призначили, і чи можна їх потім контролювати якимось чином?

Роман Куйбіда: Дійсно, ми, отримавши такі результати і перечитуючи ті рішення, які були оприлюднені за нашими висновками, доволі демотивовані. Але, оскільки ми обрані на два роки, то повинні відпрацювати цей термін якісно і так, щоб не було соромно за те, що ми вжили не всіх заходів для того, щоб недоброчесні судді не залишилися в цій системі.

Ірина Славінська: Тобто про саморозпуск не йдеться?

Роман Куйбіда: Переконаний, що ні. Нам важливо показувати суспільству, хто є хто серед кандидатів та серед чинних суддів, а суспільство нехай вже оцінює діяльність Вищої кваліфікаційної комісії, маючи ті факти, які надає  ГРД, і порівнюючи їх з рішенням ВККС.

Ірина Соломко: Повертаємося до питання про роботу Верховного Суду. Як він буде працювати?

Роман Куйбіда: Верховний Суд буде організований в чотирьох касаційних судах – цивільний, кримінальний, адміністративний і господарський. Також буде так звана Велика палата. Це не означає, що всередині буде дві інстанції, і за певних умов та касаційна скарга, яку ми зможемо подати, потрапить або на розгляд касаційного суду, або на розгляд Великої палати. Є певні правила, які дозволять визначити, хто саме буде розглядати.

Ірина Славінська: Але для подачі позовів буде єдине вікно, а далі вже в середині Суду будуть розбиратися, хто розглядатиме ту чи іншу справу?

Роман Куйбіда: Йдеться не про позови, а про касаційні скарги. Єдине, що доступ до касаційної інстанції буде, у порівнянні з теперішнім, дещо обмежений, щоб не було величезного напливу на цих суддів.

Ірина Соломко: Це питання до навантаження, адже зараз є багато механізмів, щоб затягувати розгляд справ у часі, і людина інколи чекає роками, коли її справу розгляне Верховний Суд. Що було зроблено в рамках судової реформи, щоб пришвидшити цей процес? За який період має дійти справа від першої інстанції до Верховного Суду?

Роман Куйбіда: Тяжко прогнозувати, оскільки строки, які визначені в новому законодавстві, що має підписати президент, є дещо більше в порівнянні з теперішніми коротенькими строками. Але навіть теперішні дуже часто не дотримаються на практиці, тому гарантії, що нових строків будуть на практиці дотримуватися більше, немає. Однак, є деякі моменти, які зможуть пришвидшити вирішення справи, зокрема, запровадження медіації – коли суд не буде ухвалювати рішення у справі, а буде стимулювати сторони самостійно владнати цей спір.

Є деякі моменти, які зможуть пришвидшити вирішення справи, зокрема, запровадження медіації – коли суд не буде ухвалювати рішення у справі, а буде стимулювати сторони самостійно владнати цей спір

Ірина Соломко: Поза судом?

Роман Куйбіда: Фактично це буде відбуватися в судді, і медіатор, тобто посередник, буде допомагати сторонам самостійно вирішити їхній спір. Якщо сторони знаходять те рішення, яке влаштує обидві сторони, то, очевидно, що вони оскаржувати його не будуть. Наскільки ефективно покаже себе цей механізм на практиці, поживемо, побачимо. Якщо судді не вдасться примирити сторони, то тоді справа буде розглядатися іншим суддею.

Ірина Соломко: Кожна справа спочатку буде передана на медіацію, а вже потім – на розгляд?

Роман Куйбіда: Така можливість є.

Ірина Славінська: Хто приймає рішення – медіація чи суд?

Роман Куйбіда: Суддя пропонує, якщо сторони не погоджуються, тоді відбувається повноцінний судовий розгляд. Тобто це добровільна справа. Але є багато справ, особливо, цивільних і сімейних, там, де можна досить легко, за допомогою медіації і примирення владнати спір. Головне, щоб тут знайшовся хтось, хто допоможе сторонам знайти спільну мову, бо вони психологічно налаштовані одна проти одної.

Слухачка з Києва: Верховна Рада закони приймає під себе. В мене був такий випадок: суддя мені говорить: «Я повністю на вашому боці, я з вами згоден, але є закон, який я переступити не можу». Як бути в такому випадку?

Роман Куйбіда: Як раз ця філософія нового Верховного Суду має бути так, щоб показати, що закон – це не мета, це – інструмент, щоб захистити порушене право для того, щоб досягнути справедливості. Інколи цей інструмент може бути поганим, і суддя має цей інструмент все одно використати на користь людини, на користь справедливості і на користь захисту її прав, якщо вони були порушені.

Верховний Суд має сам визначитися, коли він буде готовий почати розгляд справ

Ірина Соломко: Чи є вже інформація, коли запрацює новий Верховний Суд?

Роман Куйбіда: Верховний Суд має сам визначитися, коли він буде готовий почати розгляд справ. Працювати він розпочав вже зараз, поки що відбувається навчання, певна підготовка, далі має бути вирішена велика кількість організаційних питань – це і формування апарату, і влагодження робочих процесів. Потім на пленумі Верховний Суд має зібратися і визначити дату, з якої вони почнуть працювати.

Ірина Соломко: Яким буде наступний виклик для судової реформи?

Роман Куйбіда: Мабуть, це проведення кваліфікаційного оцінювання нових суддів, яке заплановане, і яке, очевидно, розтягнеться на декілька років. Це кваліфікаційне оцінювання торкнеться всіх суддів – від вищого рівня до кожного місцевого суду. Це перевірка знань, доброчесності і професійної етики. І це виклик для Громадської ради доброчесності, бо ми беремо участь в цьому, маючи можливість подавати негативні висновки чи інформацію до Вищої кваліфікаційної комісії.