Перед виборами в ОТГ по всій Україні активізувалися передвиборчі програми коштом бюджетного ресурсу, — Коцюруба

Гостя ефіру — юридичний радник ОПОРА, експертка виборчої групи РПР Ольга Коцюруба.

Ірина Соломко: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва робив дослідження щодо децентралізації, воно стосується того, як люди сприймають децентралізацію в регіонах.

Любомир Ференс: На перше питання, чи знаєте ви про ініціативу влади з приводу децентралізації влади в Україні, 12% відповіли, що знають, 54% — щось чули, 30% не знають, 3% важко сказати.

Ольга Коцюруба: Знають про це ті громади, які вже об’єдналися або вже пройшли перші вибори об’єднаних територіальних громад, у яких ці вибори проходитимуть найближчої неділі, у яких уже є прийняте рішення про об’єднання. Я думаю, що люди не завжди всі є активними і залученими до процесу створення об’єднаної територіальної громади. Коли вже приходить запрошення на вибори, людина знає, що децентралізація відбувається.

Іде активний виборчий процес, представники об’єднаних територіальних громад дбають про те, щоб представники з їхньої старої територіальної громади були представлені в раді об’єднаної територіальної громади. Вони вже активно залучені до того процесу.

Ті, кого це ще чекає, ще про це не знають. І це проблема комунікації цієї реформи. Процес децентралізації є таким, до якого треба готуватися не в межах виборчого процесу, який триває менше 60 днів, а готуватися наперед. На жаль, такі цифри свідчать про те, що не всюди влада комунікує і доносить ці питання децентралізації до кінцевого реципієнта, до тієї людини, яка буде жити в цій об’єднаній територіальній громаді.

Ірина Соломко: Ви зазначили, що у громадах, які вже об’єдналися, про децентралізацію мають знати. Якщо я не помиляюся, то на сьогодні є вже близько 400, а влада очікує, що вже в наступному році це буде близько 700 громад. Половину селищ та сіл ця реформа вже охопить, але такий низький показник обізнаності щодо цієї реформи.

Ольга Коцюруба: Можливо, не всі знають, що це децентралізація. Це теж питання формулювання і юридичного розуміння цього слова. Якби було питання про об’єднання в одну громаду, можливо, результат був би інший, але тут мені важко коментувати.

Любомир Ференс: Що таке об’єднана територіальна громада? У чому полягає її функція, як вона формується?

Ольга Коцюруба: Ті населені пункти, які існували до того, юридично перестають існувати. Наприклад, є три села. У цих селах були сільські голови, сільські ради. Знаємо випадки, коли і до того було два села і одна селищна рада, але тепер таких випадків повинно стати багато. Територіальна громада має формуватися на засадах самоокупності і фінансової спроможності. Це означає, що в межах цієї громади кількість населення є така, можливо, в одній чи кількох з них знаходяться такі підприємства та організації, які платять податки, що дає можливість їй фінансово вижити за рахунок власних надходжень. Звичайно, залишаються і дотації, але за такого об’єднання це фінансово прораховується таким чином, що кількість дотаційних громад, яка зараз є надзвичайно великою, має стати меншою. Такого типу реформи проводилися у всіх європейських країнах. Щоб громада була спроможна, вона повинна мати відповідну кількість населення і відповідну кількість території. Якщо вона буде меншою, такої спроможності не буде.

Любомир Ференс: Три села зливаються. Одне бідне, має три копійки, друге має п’ять копійок, а третє має 100 гривень. Як розподіляються кошти між тими трьома різними селами в межах однієї об’єднаної територіальної громади. За яким принципом?

Ольга Коцюруба: У них формується єдиний бюджет. У них формується одна сільська чи селищна рада, яка голосує за місцевий бюджет. Таким чином відбувається розподіл цих коштів. Є принцип прозорості бюджетного процесу. Проект рішення про місцевий бюджет повинен бути оприлюднений. Всі ці механізми є в законодавстві. Питання в тому, наскільки активно громада цим користується. Плюс децентралізації в тому, що ці можливості, які зараз є, мають і фінансове підґрунтя.

Любомир Ференс: Як громада може впливати на прозорість розподілу цих коштів?

Ольга Коцюруба: Рішення про місцевий бюджет мало би бути наперед оприлюднене. Мали би працювати механізми місцевих ініціатив. Вони у нас визначені і зараз в Законі України «Про місцеве самоврядування». Тут громада повинна бути активною і лобіювати, щоб був статут територіальної громади. В статуті прописуються механізми, скільки членів територіальної громади має подати ініціативу для того, щоб можна було внести пропозицію на сесії відповідної ради.

Любомир Ференс: Що ви маєте на увазі, коли говорите про те, що громада має бути активною?

Ірина Соломко: Перший етап мобілізації громади — це громадські слухання щодо об’єднання громади. Перший крок розпочинається з того, що збираються люди, вони обговорюють, чи готові об’єднуватися. Далі зрозуміло, чи спроможна ця громада на мобілізацію, на якісь рухи, на об’єднані зусилля, на використання тих інструментів, про які пані Оля сказала.

Ольга Коцюруба: Інструменти є. Звичайно, повинна бути комунікація щодо того, якими є ці інструменти, для того, щоб люди могли ними користуватися повною мірою.

Ірина Соломко: Мені здається, що 202 громади — це безпрецедентна кількість. До цього менше об’єднаних громад йшло на вибори. Ще одні вибори будуть відбуватися 24 грудня. Давайте поговоримо про вибори, які відбудуться 29 жовтня. Наскільки сам процес виборів прозорий? Як багато партій подаються? Чи є вже якісь скандали?

Ольга Коцюруба: Скандали на виборах є завжди, є порушення, але загалом процес не дуже відрізняється від звичного виборчого процесу. Слід відзначити, що не завжди є належне матеріально-технічне забезпечення комісії. Кошти з державного бюджету виділяються на територіальні виборчі комісії, які організовують вибори, тобто сільську, селищну, міську, а частина повноважень покладена і на районні територіальні виборчі комісії, вони формують дільничні виборчі комісії, територіальну виборчу комісію, повинні розглядати скарги. На них субвенції не виділені, тут немає єдиного механізму. Частина обласних рад прийняла рішення з власних бюджетів фінансувати ці комісії, їхню роботу, але частина цього не зробила. Є також законодавча проблема, пов’язана з тим, що були прийняті зміни до Закону України «Про об’єднані територіальні громади». Територіальним громадам, які виходять за межі одного району, було дозволено об’єднуватися, але в Закон України «Про місцеве самоврядування» зміни не внесено. Не було зрозуміло, яким чином повинні формуватися дільничні виборчі комісії, яка районна виборча комісія повинна формувати ці дільничні виборчі комісії, чи можуть районні осередки партій з іншого району подаватися на вибори. Це питання не було вирішено ні законодавчо, ні роз’ясненнями Центральної виборчої комісії. Можна зрозуміти ЦВК, вона є органом, який зобов’язаний виконувати закон, десь вона не може створити нову норму. Єдине, що зробила Центральна виборча комісія, це звернулася до комітету Верховної Ради з проханням внести зміни до законодавства, але фактично все залишилося на розсуд територіальних виборчих комісій.

Хочеться згадати, що першою реформою, яку провела Польща після початку процесу демократизації, була реформа децентралізації. На жаль, ми її проводимо тільки зараз.

Необхідність реформи децентралізації комунікується вже десятками років. Її необхідність підтверджується математичними розрахунками спроможності територіальних громад. Питання у тому, кого виберуть мешканці, чи виберуть вони особу, яка буде представляти їхні інтереси, чи буде це спровоковано непрямим підкупом чи роздачею коштів за соціально-економічними програмами. У деяких селищах тільки зараз активізувалися певні програми. На Кіровоградщині програма «Ветеран». Розподіляється по 300 гривень. Така ситуація є не тільки на Кіровоградщині, загалом по всій Україні, де є можливість, є ця активізація так званого бюджетного ресурсу, коли певні пільги чи певні кошти, які могли би бути надані і раніше, надаються зараз, це сприймається мешканцями в контексті передвиборчої кампанії, вони запам’ятають те, що безпосередньо перед виборами чинна місцева влада щось там зробила. Чи буде цим керуватися виборець? Чи буде він користуватися подальшим розрахунком, що цей голова об’єднаної територіальної громади повинен бути спроможним керувати вже набагато більшим бюджетом, ніж навіть він зараз керує? Будемо сподіватися, що виборець прийме правильне рішення.

Нещодавно Рада Європи замовляла опитування громадської думки стосовно ставлення мешканців до підкупу виборців і загалом до виборчих порушень. Були такі факти, що 30% населення отримує певні пільги чи продуктові пакети, як можуть бути непрямим підкупом виборців, але це не впливає на їхнє волевиявлення. На жаль, тільки 1% сказав, що у них погіршується ставлення до кандидатів, які таке роздають. 30% не вважає, що це позитивно, іншим важко відповісти. Близько 16% ставляться до цього позитивно чи нормально. Треба змінювати свідомість кожного мешканця і ставлення правоохоронних органів до таких фактів. Якщо не буде притягнення до відповідальності, то ці факти будуть продовжуватися від виборів до виборів.

Ірина Соломко: Чи можна сказати, що селищ і сіл це менше стосується?

Ольга Коцюруба: В містах у нас фактично пропорційна виборча система з певними особливостями, а в селах і селищах мажоритарна виборча система. Приклад, який я навела, був у селищі. Більше це залежить від того, чи має селище вільні кошти. Якщо це дотаційне селище, воно не має вільних коштів, якими вона саме може розпоряджатися для запровадження програм. Якщо це спроможне селище, має вільні кошти, воно може використовувати їх і на доплату вчителям, і на інші цілі. Питання в тому, чому їхня активізація відбувається саме в передвиборний час. Це маніпуляція і створення неконкурентного середовища.

Якщо влада користується бюджетним ресурсом, іншому кандидату, який таких ресурсів не має, набагато важче достукатися до виборця. Це порушення принципу рівності як стандарту виборчого процесу.

Любомир Ференс: Якщо дивитися на ті вибори, які пройшли в частині об’єднаних територіальних громад, як ви їх оцінюєте?

Ольга Коцюруба: Щодо місцевих виборів 2010 року ОПОРА мала висновок, що вони проведені в недемократичний спосіб. Всі інші вибори, які ми моніторили після цього, були з дрібними порушеннями, але загалом вибори пройшли демократично. Звичайно, були факти окремих порушень. Ми наполягаємо на тому, що винні особи повинні понести за них відповідальність, але загалом є задовільне виконання принципів і стандартів виборів.

Любомир Ференс: Чому люди мають прийти на вибори в територіальних громадах? Це важливіше, ніж було у попередні роки?

Ірина Соломко: Завжди в Україні явка на місцеві вибори нижча, ніж на загальнонаціональні.

Ольга Коцюруба: Я думаю, для місцевих мешканців це важливіше, бо всі ці люди народилися і жили в цих селищах, багатьом важливо, щоб їхній представник був у раді і представляв інтереси свого селища.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.