Що буде з тарифом на електроенергію при новому складі комісії, яка регулює це питання?

У студії Громадського радіо – Андрій Герус, екперт. 

Любомир Ференс: Тарифи – болюча тема для українців. Останнє червневе повідомлення було про те, що поки що змін тарифів не буде. 

Андрій Герус: Мабуть, ви говорите про заяву від уже нового складу НКРЕПКП. Вони казали, що підвищення вартості електроенергії для населення найближчим часом не очікується. Про який саме термін йдеться – невідомо.

Тарифи на електроенергію постійно змінюються. Наприклад, через тиждень комісія буде розглядати рішення по «Енергоатому» для того, аби підняти йому тариф на 3,2%. Це небагато і, мабуть, це не вплине на ціну для кінцевого споживача. Тим не менше, нова комісія працює ось уже з травня. Деякі рішення вони вже прийняли, але мають і ряд важливих питань, які ще повинні вирішити. Багато говорять про RAB-тарифи.

Ще одна тема, яку всі обговорюють, це – тарифи за формулою «Ротердам+». В Україні близько третини електроенергії виробляється з вугілля. Це вугілля у тариф зараховують по конкретній ціні. Ще навесні 2016 року комісія вирішила, що все вугілля буде зараховуватися у ціну електроенергії по ціні вугілля в Ротердамі. Також варто пам’ятати про доставку 8 000 км морем та перевалку у порту, що теж вливає на кінцеву ціну. Така формула спричинила зростання тарифу теплової генерації на 130%. Тому у нас відбувалося підвищення тарифів для населення та ріст тарифів для промисловості. Найбільше по цій формулі заробляє Рінат Ахметов, адже він володіє 85% шахт України.

Зараз у Раді  зареєстрований законопроект, щоб хоч якось змінити формулу. Принаймні, забрати з неї цей «+».

Любомир Ференс: Які зараз виклики стоять перед НКРЕПКП?

Андрій Герус: Перш за все – переглядати цю формулу. Якщо формула і надалі існуватиме у тому вигляді у якому є зараз, це стане найяскравішим показником того чи змінилася комісія. Щомісяця ця формула генерує понад 1 млрд грн на прибутки. Тобто, чим довше вона існує, тим більше компанія Ахметова зацікавлена у тому, аби вона жила.

Якщо цю формулу відмінять, то з’явиться можливість знизити вартість електроенергії на 15-17%. Або якщо навіть не знизити, то частково дати вивільнені гроші державному «Енергоатому», який сьогодні має тариф учетверо нижчий, ніж теплова генерація Ахметова. Або можна дати вивільнені гроші в мережі.

90% вартості тарифу на електроенергію отримують виробники і лише 10% – обленерго.

Любомир Ференс: Чи обґрунтованим є підвищення тарифу на електроенергію зараз?

Андрій Герус: Підвищення тарифів не є реформою. Це – неприємна необхідність. Підвищення тарифу має супроводжуватися відповідною якістю послуг та чесним, справедливим використанням тарифних коштів. Підвищення може сприйматися лише за справедливого використання тарифних грошей.

Любомир Ференс: Попередній склад НКРЕПКП називали залежним. Теперішній склад можна назвати залежним чи незалежним?

Лариса Денисенко: Чи лише тест стосовно скасування «Ротердам+» прояснить ситуацію? Або ж вже зараз можна говорити про наявність нових сил та нового ставлення до своєї роботи?

Андрій Герус: Поки що сигналів, які б показували принципово інакшість і незалежність, немає. Багато прийнятих раніше рішень продовжують жити. Поки що особливо інтересу, щоб щось змінювати, я в них не бачу. Але це перші місяці роботи. Можливо, люди ще у процесі усвідомлення, формування позицій, поки не мають сміливості повністю сформувати самостійну позицію. В будь-якому випадку треба дати їм шанс і мандат довіри. Думаю, через місяць-півтора ми вже зможемо давати оцінки їхньої роботи. Будемо мати це розуміння у вересні, коли комісія покаже свою позицію стосовно багатьох резонансних питань.