Так говорить координаторка житлово-комунальних енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко.
Ірина Соломко: Вчора ви налякали всіх своїм дописом у Фейсбуці, що президент може ветувати закон про ЖКХ. Чи може бути викид такої інформації превентивним засобом для президента не робити дурниці?
Тетяна Бойко: Я хочу сказати, що всі закони з так званого пакета енергоефективності були під загрозою вето. Спочатку довго закон не підписує голова парламенту, потім довго законопроект лежить на столі в Адміністрації президента. Те саме було напередодні із законом про комерційний облік, хоча як це так, що в Україні немає повного обліку тепла і води? Тим не менше, Міністерство економіки відкрито у Фейсбуці закликало президента ветувати цей законопроект.
Ірина Соломко: Чому цей проект про житлово-комунальні послуги важливий для українців? Що він змінює для них?
Тетяна Бойко: Він змінює багато насамперед для тих, хто сам хоче змінюватися. Тобто якщо ти не хочеш нічого змінювати, для тебе нічого не зміниться – в тебе залишиться той самий старий ЖЕК та ті самі старі виконавці послуг з тією якістю, яка є. Можливо, це когось і влаштовує.
Проте для тих, хто готовий брати ініціативу в свої руки, змінюється багато чого. З’являється багато інструментів, яким чином приймати рішення. Якщо раніше це були тільки всі 100% згоди співвласників багатоквартирного будинку або створення ОСББ, щоб що-небудь змінити в себе в будинку, тепер інакше. Якщо ви обираєте шлях управління ОСББ, то один алгоритм, якщо ви хочете обрати собі управителя, то є алгоритм збору співвласників за відповідним кворумом. І такий самий принцип, якщо ви хочете обрати виконавця комунальних послуг. Якщо це управління багатоквартирним будинком – то ви обираєте, чия це відповідальність. Якщо це тепло чи водопостачання, то також можна обрати моделі та різні варіанти договорів. Тобто закон регулює всі ці моделі – який варіант ти обираєш, там чітко описано, що ти будеш за нього мати. Останній варіант – не обираєш нічого, тоді все залишається по-старому.
Закон змінює багато насамперед для тих, хто сам хоче змінюватися
Любомир Ференс: Наскільки легко це буде втілити на практиці?
Тетяна Бойко: Нелегко це буде для того, хто не готовий докладати зусиль. В нас жодні зміни не відбуваються швидко, за все треба боротися.
Любомир Ференс: Тобто перед нами довга і важка боротьба за зміни?
Тетяна Бойко: Так, це довга і важка боротьба. Це реформа, яку ми називаємо декомунізація сфери ЖКХ, яка досі залишилася радянською, в нас навіть досі не змінений радянський житловий кодекс. Тому не можна все змінити в один момент. Але щодо демонополізації ринку управління, то закон нарешті чітко врегулює, хто такі управителі, чим вони відрізняються від тих ЖЕКів, які є сьогодні, і яка в них буде відповідальність.
Любомир Ференс: Якщо йдеться про недержавні будинки, і люди мають договори напряму із забудовниками, як вони можуть вирішити проблеми, що виникають? Наприклад, вимикається опалення чи електрика через борги забудовника, а КМДА говорить, що це ваш будинок – ви і вирішуйте проблеми із забудовником.
Тетяна Бойко: В такому випадку потрібно звертатися до регулятора, в НКРЕ КП. Проте закон чітко говорить, що послуга має надаватися безперервно, і всі питання, які в електропостачальних чи теплопостачальних організаціях, вони мають з’ясовувати самі із боржником. Тобто той, хто не надає послуги і відмикає електрику чи тепло, чинить незаконні дії.
Любомир Ференс: Реформа це якось змінить?
Тетяна Бойко: Закон говорить, що якщо є прямий договір, то за якість відповідає той, з ким цей договір укладений. Станом на сьогодні такого немає. Тобто в тебе може бути договір, але знайдуть сотні причин, що відповідає ЖЕК чи хтось інший. Відтепер, якщо ти обираєш модель прямого договору, то це буде трошки дорожче, адже туди входить абонентське обслуговування, але це означає, що цей монополіст повинен забезпечити тепло в твоїй батареї. Як саме – це його проблема.
Якщо ти обираєш модель прямого договору, то це буде трошки дорожче, адже туди входить абонентське обслуговування, але це означає, що цей монополіст повинен забезпечити тепло в твоїй батареї. Як саме – це його проблема
Любомир Ференс: Як змусити монополіста в Києві – це «Київенерго» Ріната Ахматова чинити правильно? Ви собі ці уявляєте?
Тетяна Бойко: Я знаю, як ми змушували, коли це було в будинках ОСББ. Ви питаєте, як є станом на сьогодні. Але цей закон підписаний лише вчора, до нього ще потрібно розробити десь близько 26 підзаконних актів. Тому ще є перехідний період, а по договорах – взагалі рік.
Любомир Ференс: Давайте змоделюємо ситуацію, що закон вже діє. Як він допоможе швидко вирішити проблему відключення опалення і електрики в недержавних будівлях?
Тетяна Бойко: Спочатку люди собі мають визначити, хто в них буде виконавець і яка буде модель. В Києві вже є кілька компаній, які готові бути альтернативними виконавцями комунальних послуг, тобто це не «Київенерго». І є вже приклади, коли люди обрали не «Київенерго», їх відключають, але люди відстояли свої права, вони пішли в НКРЄ КП, провели серйозну розмову, ночували в «Київенерго» доти, доки їм не включили гарячу воду.
Любомир Ференс: Коли почне діяти цей закон і мені відключать воду, я не буду спати в НКРЕ КП?
Тетяна Бойко: Я сподіваюся, що ні, тому що ви зможете собі обрати виконавця послуг – чи «Київенерго», чи не «Київенерго». Якщо ви все ж обрали «Київенерго», то з ним можна укласти різні договори – в якому випадку хто і за що відповідає. Якщо ви хочете, що конкретно «Київенерго» у вас відповідало за гарячі батареї і нічого більше вас не цікавило, то у вас буде договір, де вся відповідальність лягає на «Київенерго», а не так, як є сьогодні, коли незрозуміло, де і на якому етапі хто винен. Там вас просто нічого цього не буде хвилювати.
Новий закон говорить, що з тарифу буде вилучена часточка, яка йде на обслуговування будинку всередині, тобто самі тарифи на комунальні послуги зменшаться
Ірина Соломко: Коли цей закон почне діяти, ми маємо переукласти договори із «Київенерго»?
Тетяна Бойко: Закон говорить, що є чотири варіанти надання комунальних послуг. По-перше, рік ви можете нічого не робити, і якщо ви і далі нічого не робите, то все залишається так, як є зараз. Але в чому виникає небезпека того, що є зараз? Зараз незрозуміло, хто і за що відповідає, коли щось сталося, тому що відповідальність ніде не прописана. Монополіст швидше за все скаже, що я вам подаю тепло і подаю його належної якості. Але те, що у вас проблеми в самому будинку – діряві труби чи розбалансована система теплопостачання, це не мої проблеми. Тому що є обслуговування внутрішньо будинкових мереж, цим займається ЖЕК чи ваше ОСББ, тому це ваші проблеми. Попри те, що у вас прямий договір, заключений з «Київенерго», в нього є мільйон відмазок, чому вони за це не відповідають.
Ірина Соломко: Ви сказали, що навіть зараз є альтернативні компанії, які можуть складати конкуренцію «Київенерго». Це така обмовка? Адже я знаю, що «Київенерго» – монополіст, і в нас немає можливості укласти договір з кимось іншим. Та як цей закон дає можливість розвитку ринку?
Тетяна Бойко: Я не знаю, скільки в Києві є таких компаній, але я точно знаю, як мінімум, одну приватну компанію, яка вже кілька років є виконавцем послуг. Вона обслуговує ряд будинків ОСББ – 10 чи 12, і навіть я чула, що в них вже до 40-ка будинків доходить. І я думаю, що цей ринок і далі буде розвиватися, якщо його не душити. Закон це дозволяв і раніше, просто зараз він це все упорядковує. Питання в тому, що поки не так багато тих, хто готовий виходити на ринок, адже «Київенерго» – дуже серйозний гравець, який має багато можливостей відтіснити. Новий закон буде сприяти розвитку ринка, це обов’язкова умова, але, цього недостатньо, на мою думку. Тому що тут виникає питання субсидій, як вони будуть вирішуватися. Переважно цих незалежних постачальників «топлять» тим, що невчасно їм відшкодовують субсидії, тобто є багато адміністративних перешкод.
Щодо тарифів на управлянні будинків, а сьогодні це називається утримання будинку та прибудинкової території, то теоретично тарифи теж мають зменшитися, тому що буде конкуренція
Ірина Соломко: Фонд демократичних ініціатив підготував для нас невеличке опитування щодо тарифів. Отже, 68% населення головним чинником, що спричиняє зростання напруженості, називає продовження бойових дій на сході України. Близько 50% опитаних пов’язують зростання напруженості з дією економічних чинників – зростання безробіття та зубожіння населення внаслідок зростання цін та збільшення тарифів.
Якщо брати до уваги аспект тарифів, то чи можемо ми розраховувати, що збільшення пропозицій на ринку виконавців послуг зможе сприяти зменшенню тарифів? Та що саме реформаторського може бути в контексті надання послуг та покращення їх якості?
Тетяна Бойко: Коли в нас буде чітка модель, яку обирають люди, з чітким зрозумілим прописаним договором і відповідальністю сторін, буде набагато більше можливості це контролювати. Чи буде це «Київенерго» і залежно, яка модель договору з ним. Чи це буде ваш управитель. Кілька років тому часто в Києві за якість послуг відповідали ЖЕКи, в нас не було прямих договорів з «Київенерго» та «Київводоканалом». Тобто це може бути і ваш управитель – ви самі можете обрати того, хто конкретно відповідає. Є чотири варіанти різних договорів з прописаною відповідальністю. Зараз теж є багато інструментів, але через те, що незрозуміло, хто відповідає за утримання внутрішньо будинкових мереж, виникають проблеми. Відтепер буде чітко: якщо постачальник – монополіст, то він і відповідає за утримання мереж. Це часточка буде вилучена з тарифу на утримання, який сьогодні ми сплачуємо ЖЕКу і буде сплачуватися монополісту. Але він вже буде відповідати за гарячу і теплу воду та за теплу батарею. Це буде сприяти якості.
Щодо самих тарифів. Комунальні тарифи – вода, тепло, газ в нас залежать від вартості енергоносіїв. Це чисто економічні чинники, ми знаємо, що ціна на газ зараз пов’язана з ціною на Хабі, в електриці – схема Роттердам+ і так далі. Тому ту залежить від того, яка буде обрана політична модель ціноутворення. Проте новий закон говорить, що з тарифу буде вилучена часточка, яка йде на обслуговування будинку всередині, тобто самі тарифи на комунальні послуги зменшаться. Ми знаємо наразі, куди ця часточка використовується – чи вона йде на ваш будинок, чи на сусідній. Тепер закон каже, що ця частка буде вилучена, і чисто математично тариф буде зменшений на 1-2%. Але кожен будинок буде платити самостійно оцю свою часточку. Захоче – буде платити, не захоче – не буде, кожен будинок буде вирішувати сам. Мешканці самі вирішуватимуть, наприклад, щодо встановлення лічильника на будинок, чи обслуговування внутрішньо будинкових мереж, – чи вони цим будуть самі займатися, чи цим буде займатися управитель, чи вони це все віддають монополістові, і він за це все відповідає в їхньому будинку. Тобто теоретично, тарифи на комунальні послуги зменшаться.
Щодо тарифів на управлянні будинків, а сьогодні це називається утримання будинку та прибудинкової території, то теоретично тарифи теж мають зменшитися, тому що буде конкуренція. А конкуренція рано чи пізно призводить до зменшення ціни. В Києві, наприклад, вже є вибір. ОСББ оголошує конкурс, і якщо місто пропонує 6 грн, то є управителі, які прийдуть і будуть обслуговувати, пропонують – 4-4,5 грн. А якщо люди захочуть обслуговувати будинок без управителя, а через ОСББ, то це може бути ще дешевше.
Проте непрофесійно зараз робити якісь висновки, тому що в кожного будинку своя історія. Будинок може бути старий і дірявий, тому він буде платити більше.
Логіка всіх цих законів про ЖКХ в тому, що люди є власниками і повинні дбати про своє майно
Ірина Соломко: Коли цей закон голосувався, популістичні сили парламенту кричали, що тарифи будуть тільки збільшуватися, і цей закон – ледь не геноцид українського народу. Яка була їхня аргументація? Чому ці заяви тоді лунали?
Тетяна Бойко: Взагалі логіка всіх цих законів про ЖКХ в тому, що люди є власниками і повинні дбати про своє майно. Якщо у вас будинок в хорошому стані, ви перемонтували труби, дах, збалансували систему теплопостачання в будинку, утеплили його, поставили датчики та лічильники, скоріше за все, ви будете платити в половину менше, ніж ви платили до того.
Ірина Соломко: Тобто треба вкластися для того, щоб платити менше?
Тетяна Бойко: Так, енергоефективність дає можливість економити без якихось додаткових зусиль.
Якщо ж у вас все тече, труби діряві, підвал постійно мокрий, то швидше за все, що ви будете платити навіть більше, ніж ви платили до того, коли у вас не було лічильника. За безгосподарність доведеться платити, адже за це платив раніше хтось інший.
Любомир Ференс: Хто зробить всі ці механізми дієвими? Самі люди мають зробити?
Тетяна Бойко: Ще дуже багато залежить від Кабінету Міністрів і НКРЕ КП, яке має ці тарифи скорегувати. Потрібно ще багато підзаконних актів. Але далі, щоб все запрацювало, залежить від людей. Великою мірою ще залежить від того, чи прийдуть на ринок гравці, чи прийде той бізнес, який запропонує набагато якісніші послуги, ніж ЖЕКи, які є. Тому що зараз є вибір – або старий ЖЕК з новою вивіскою, або нове управління.
Любомир Ференс: Зараз в нових будинках є управлінські компанії від забудовника, і люди в форумах часто нарікають на них. Тобто не все так ідеально, і тарифи є високими.
Тетяна Бойко: Звичайно, тому що немає конкуренції. Тільки коли буде конкуренція, коли за кожен будинок буде боротися хоча б три компанії, то ситуація кардинально зміниться.
Якщо у вас будинок в хорошому стані, ви перемонтували труби, дах, збалансували систему теплопостачання в будинку, утеплили його, поставили датчики та лічильники, скоріше за все, ви будете платити в половину менше, ніж ви платили до того
Любомир Ференс: Хто мав би створити ці компанії?
Тетяна Бойко: Бізнес сам відреагує. Вже з’явилося регуляторне поле, і я впевнена, що, як тільки буде закон підписаний, ті, хто цікавилися цим ринком (а я знаю близько 100 таких компаній), будуть активно діяти.
Любомир Ференс: І вони самі будуть ходити по будинках і пропонувати свої послуги?
Тетяна Бойко: Будуть ходити, принаймні точно по тих, де є ОСББ.
Любомир Ференс: А якщо будинок не має ОСББ, то він не зможе укласти ніякого договору з цією компанією?
Тетяна Бойко: Зможе, є закон №417, який визначає алгоритм – рішення більшості без створення юридичної особи. Але якщо люди не зібралися, не вирішили, там немає навіть ініціативної групи, то для них нічого не зміниться.
Раніше було положення, що орган місцевого самоврядування має на конкурсі для них когось призначити, але в ході політичних дискусій вирішили, що тільки, коли люди звертаються, тоді для них щось змінюється. Якщо люди не звертаються і не хочуть для цього нічого робити, то для них нічого не змінюється.
Якщо ж у вас все тече, труби діряві, підвал постійно мокрий, то швидше за все, що ви будете платити навіть більше, ніж ви платили до того, коли у вас не було лічильника. За безгосподарність доведеться платити
Ірина Соломко: Хочеться, щоб ви дали покрокові рекомендації для активних громадян, які розуміють, що разом із цим законом вони отримали нові можливості? Що таким людям потрібно робити?
Тетяна Бойко: Перш за все, якщо у вас немає ОСББ, треба його створити. Закон дозволяє робити зміни і без ОСББ, але з практичної точки зору, особливо, якщо у вас старий будинок і ви хочете збирати якісь гроші самостійно (все, що стосується будинку, без грошей це неможливо вирішити), краще створити ОСББ і кошти тримати в себе на рахунку. Для цього слід багато спілкуватися із сусідами, і це найскладніше.
Якщо ви вже створили ОСББ, то вже 80% зроблено. Далі потрібно моніторити компанії управителів.
Ірина Соломко: Тобто не дивлячись на те, що ми так багато говоримо про ОСББ і цю реформу, ця проблема досі лишається актуальною – створення ОСББ?
Тетяна Бойко: Так, в Україні зараз 28 тисяч ОСББ, і це менше, ніж третина житлового фонду. Адже дуже велика проблема – об’єднати людей. Але поки ми не візьмемо відповідальність в свої руки, ми нічого не зможемо змінити в країні, тому що зміни починаються з себе.
Отже, після створення ОСББ потрібно промоніторити ринок управителів. Є вже різноманітні сайти, і через інтернет можна знайти інформацію про те, які у вашому місті є управителі.
Далі потрібно вирішити, чи ви будете управляти самі, чи шукати управителя. 80% ОСББ на сьогодні обирають, що вони будуть управляти самостійно.
Далі ви шукаєте виконавців комунальних послуг. Думаєте, що ви можете робити самі через самозабезпечення, а з ким вам потрібно укласти сторонні договори. Якщо говорити про воду і тепло, очевидно, що ви самі себе не зможете забезпечити.
Коли запрацює закон повністю, обираєте одну з чотирьох моделей укладання договорів по кожній послузі. Дивитесь конкретно кожну комунальну послугу, дивитися, які там є виконавці цих послуг, і з ним одну з чотирьох моделей обираєте.
Поки ми не візьмемо відповідальність в свої руки, ми нічого не зможемо змінити в країні, тому що зміни починаються з себе
Любомир Ференс: Наскільки люди є проінформованими щодо всіх цих змін? Ось, люди навіть не можуть створити ОСББ. Це через погану поінформованість, люди навіть не знають, що ці зміни принесуть?
Тетяна Бойко: Десь два роки тому ми спільно з Фондом демократичних ініціатив проводили опитування, де люди сказали, що 50% – це незнання, і досить велика частина відповіла, що вони переживають за те, що держава їх кине. Тобто вони створять ОСББ і їх десь підставлять, адже створене ОСББ опиняється на самоті з монополістом, і люди стають більш незахищеними, ніж ті, які залишаються в старому ЖЕКу.
Зараз ці закони не просто це вирівнюють, вони надають всі переваги тим, хто є в ОСББ. Але є проза життя, скрізь є людський фактор, і так само, як прості люди не знають, часто і самі монополісти дечого не знають. Тому там, де добре працює кампанія на рівні місцевого самоврядування, там щось і відбувається. Але на державному рівні, на жаль, такої кампанії немає, але вона має бути. Коли захотіли розказати про субсидії, була потужна інформаційна кампанія, тепер так само потрібно розказати про реформу ЖКХ.