Цивільні інколи намагаються виплавити вибухівку зі знайденого боєприпасу, а решту здати на металобрухт, — бувають сумні наслідки — ветеран ЗСУ

Проблема розмінування: Україна у п’ятірці країн найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами.

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Валентина Коновалова,

Андрій Галісевич,

Микола Дячук,

В’ячеслав Раєвський,

Олеся Фесенко,

Олександр Власенко,

Єгор Фірсов

Цивільні інколи намагаються виплавити вибухівку зі знайденого боєприпасу, а решту здати на металобрухт, — бувають сумні наслідки — ветеран ЗСУ
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr-rishennia-e_2022-02-02.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr-rishennia-e_2022-02-02.mp3
Цивільні інколи намагаються виплавити вибухівку зі знайденого боєприпасу, а решту здати на металобрухт, — бувають сумні наслідки — ветеран ЗСУ
0:00
/
0:00

Гості:

  • начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Станично-Луганської ВЦА Валентина Коновалова,
  • начальник групи піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування АРЗ СП ГУ ДСНС у Донецькій області Андрій Галісевич,
  • керівник операції Швейцарського фонду з протимінної діяльності Микола Дячук,
  • ветеран ЗСУ, ексначальник групи координації заходів Цивільно-військового співробітництва при штабі АТО В’ячеслав Раєвський,
  • менеджерка з комунікацій благодійної організації HALO Trust Олеся Фесенко,
  • речник делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні Олександр Власенко,
  • ексголова Держекоінспекції Єгор Фірсов.

«Дітям потрібно весь час повторювати правила поведінки з небезпечними знахідками»

Торік на Донбасі обстежили 2700 га території, виявили та знищили майже 60 тисяч вибухонебезпечних предметів.

Валентина Коновалова: Ми навчаємо дітей у школах протимінної безпеки. Багато працювали у цьому напрямкові з нами неурядові фонди, організації. Останні такі уроки ми спільно провели у вересні зі старшокласниками. Дітям потрібно весь час повторювати правила поведінки з небезпечними знахідками. Також проводимо тренінги з безпеки з учителями. Ми орієнтуємо дітей на те, щоб вони менше відвідували ліси, береги річок. Змагання та збори проводимо лише на обстежених територіях.

Андрій Галісевич: Якщо ви знайшли підозрілий, імовірно вибухонебезпечний предмет, потрібно повідомити на наш єдиний номер 101, 112. У Донецькій області є мобільний застосунок «101». За його допомогою можна повідомити ДСНС про виявлений вибухонебезпечний предмет.

Нині на підконтрольні території Донеччини понад 18 тисяч квадратних метрів площі потребує розмінування. Однак трапляється, що на очищених територіях повторно відбуваються бої. Після цього там знову з’являються вибухонебезпечні предмети. Доводиться повторно розміновувати ці ділянки.

фото Defense Express

«Основні зони забруднення, у яких ми працюємо, — це колишні зони бойових дій»

Микола Дячук: Усі вибухонебезпечні предмети ми відносимо до таких, що мають найвищий рівень ризику. Ми шукаємо їх. Знешкодженням не займаємося.

Територія зони конфлікту велика, тому перед початком пошуку вибухонебезпечних предметів, ми збираємо інформацію про забруднену місцевість, зокрема, від жителів. Конфлікт гібридний, на початках — без чітких ліній розмежування, кожна територія чимось відрізняється, тож важко напрацювати досвід. Протипіхотні та протитанкові міни більше встановлюються вздовж лінії розмежування, або неподалік. Основні зони забруднення, у яких ми працюємо, — це колишні зони бойових дій.

В’ячеслав Раєвський: Учні шкіл знаються на тому, яку саме не безпеку несе той чи інший боєприпас. Однак подекуди дорослі цивільні намагаються виплавити зі знайдених боєприпасів великої потужності вибухівку та здати рештки у брухт. Бувають й сумні наслідки.

Лінія зіткнення стабілізувалася з лютого 2015 року. Відтоді наявні мінні загородження використовують лише у військових завданнях. Якщо поруч є населенні пункти, то заміновані території маркують українські військові. Тож цивільні знають, куди можна, а куди не треба заходити.

«Навіть боєприпаси часів Другої світової війни досі є небезпечними»

Олеся Фесенко: Наша організація займається гуманітарним розмінуванням. Наші фахівці не є військовими. Ми не знищуємо вибухові предмети. Це особливості гуманітарного розмінування. Наші групи обстеження співпрацюють з місцевими адміністраціями, фахівцями ДСНС. Досить актуальною для України є проблема «розтяжок». Вони відносно нові та активні. Окрім них знаходимо багато протитранспортних мін.

Ми маємо проєкт нарощування національного потенціалу. Він передбачає навчання представників Донеччини гуманітарному розмінуванню. Переважна кількість працівників нашої організації — місцеве населення. Працюватимемо в Україні стільки, скільки зможемо. Наша місія — допомогти найбільшій кількості людей та захистити їх від небезпеки. Крайніх термінів нашої роботи нема.

Олександр Власенко: Є неофіційні дані про те, що один рік збройного конфлікту дорівнює 3-5 рокам розмінування території після його завершення. За нашими даними, ймовірність того, що з часом втрачається боєздатність вибухових пристроїв, які лежать у землі, — мінімальна. Навіть боєприпаси часів Другої світової війни досі є небезпечними.

Зимою багато нових мін чи уламків нерозірваних снарядів вкриті снігом і люди не просто не бачать їх. Тому не можуть відповідно реагувати на них, не убезпечені від цих боєприпасів.


Міністерство оборони України за сприяння Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування та Координатора проєктів ОБСЄ в Україні розробило Інтерактивну мапу територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами. Мапа є на офіційному вебсайті відомства у відкритому доступі в розділі «Протимінна діяльність». Інформацію тут періодично оновлюють.


Слухайте попередні випуски проєкту «Рішення Є»:

  • План «Б» і «тривожна валіза»: як на Донбасі оцінюють загрозу ескалації з боку РФ?
  • Чи складно отримати для дитини статус постраждалої внаслідок збройного конфлікту?
  • Чому медик, який живе і працює на лінії фронту, не може отримати статус учасника війни?
  • Росія робить усе, щоби після повернення територій Україна потонула у позовах про права власності на житло — нардеп
  • У снігопади діти самі штовхали шкільний автобус — мама старшокласника з Майорська на Донеччині
  • «Мирноград буде пустелею»: не буде вугільних шахт — не буде життя — голова профспілки гірників
  • Про відшкодування за зруйноване через війну житло: Усі позитивні рішення по виплатах за зруйноване житло скасовує Верховний Суд — юристка
  • Про закриті КПВВ: «По 40 год у чергах»: люди з окупованої частини Донеччини змушені їздити в Україну через Росію
  • Про проблеми медицини на Донеччині та Луганщині: Фахівці не хочуть їхати працювати у прифронтовий район — сімейна лікарка з Бахмута

Повністю програму слухайте в аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS