facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що лишилось поза офіційними заявами: експерти про енергетичну складову cаміту Україна-ЄС

У новій програмі «РНБЕ» говоримо про результати саміту Україна-ЄС та про українські перспективи в енергетиці.

Що лишилось поза офіційними заявами: експерти про енергетичну складову cаміту Україна-ЄС
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

За підсумками Саміту Україна-ЄС, що відбувся 6 жовтня 2020 року в Брюсселі, було хвалено спільну заяву трьох політиків, котрі брали участь у зустрічі: президента України Володимира Зеленського, президента Європейської ради Шарля Мішеля та віцепрезидента Європейської комісії Жозепа Борреля, котрий виступав від імені президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Один із 16 пунктів заяви присвячений енергетичній співпраці ЄС і України:

«Ми підтвердили роль України як стратегічної транзитної країни для газу і привітали угоду про транзит газу до ЄС після 2019 року. Ми підкреслили важливість проведення модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо зміцнення європейської енергетичної безпеки. Ми наголосили на важливості співпраці України з ЄС з метою її інтеграції до енергетичного ринку ЄС на основі ефективної імплементації оновленого Додатка XXVII до Угоди про асоціацію, а також координації подальших кроків щодо інтеграції ринків газу та електроенергії».

Михайло Гончар

Коментуючи цей документ, Михайло Гончар висловив думку, що в ЄС могли б вже по-іншому оцінювати Україну з точки зору інтеграції:

«Чи ми справді імплементували в наше законодавство європейські директиви й стаємо частиною європейського енергетичного простору? Виглядає, що так, але у Брюсселі нас продовжують вважати чимось іншим, хоча ми й імплементуємо все це.

Так, в нас є проблеми, пов’язані з електроенергетикою, але тут, на мій погляд, мав би бути більш заохочувальний підхід з європейської сторони. Цього мала б домагатися українська сторона. Але поки що про це не йдеться.

Процес оновлення європейського енергетичного законодавства відбувається постійно. Тому, безперечно, там будуть з’являтися якісь нові документи. Ми маємо це імплементувати. Або може бути інший підхід: те, що записано в угоді, додатках, імплементуємо одразу, а решту — потім. Але принциповий підхід з боку Брюсселю мав би бути іншим, мав би спонукати Україну до дій, стимулювати».

Про «Північний потік-2»

Окремо президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар прокоментував транзитний потенціал України у зв’язку з будівництвом газогону «Північний потік-2».

«Ви там не так зробили, те не доробили», — кажуть нам. Але часто не звертають увагу на те, що не зроблено з європейського боку. І тут якраз я б звернув увагу на те, що обійшли у спільній заяві. Там не згадано про «Північний потік-2». Зрозуміло, що у прямому вигляді воно б і не могло згадуватись, бо на думку європейської бюрократії, цей проєкт не має ніякого стосунку до проблематики відносин Україна-ЄС. Але ми розуміємо, що п’ять років минуть швидко, а проблема зберігається.

Могло б бути формулювання, що згідно зі статтею 84 Угоди «Про асоціацію» ЄС буде звертати увагу на наявність вільних потужностей української ГТС, як пріоритетних для транспортування газу зі сходу України. Це було б важливим пунктом. І, відповідно, потреба в газопроводах третіх сторін («Північний потік-2») може виникати тоді, коли у нас будуть використані всі потужності нашої ГТС. Цей підхід українська сторона намагалася раніше тихенько проводити. Але не вдавалося».

  • «Хоча ЄС не підтримує «Північний потік-2», він зайняв ухильну позицію, створивши певні перепони на шляху реалізації цього проєкту, але не зміг зупинити його».

Про Донбас

На думку Михайла Гончара, у спільній заяві чи не вперше Європейський Союз зайняв безпрецедентно тверду позицію стосовно Росії. Він вважає, що ЄС вийшов за традиційні рамки «глибокого занепокоєння» чи заклику абстрактних сторін до подальших перемовин і врегулювань, погодившись на більш жорсткі формулювання. Але це не означає, що вони будуть безумовно в усьому підтримувати українську сторону.

  • «Попри всі заявлені речі про підтримку, ми повинні розуміти, що те, чиїм коштом буде донбаське врегулювання, для ЄС не так важливо. Хто має заплатити за руйнування Донбасу? Росія. Але про це ні слова».

Пан Гончар каже: «Потрібно розуміти європейську бюрократію, яка буде намагатись так чи інакше розв’язувати питання донбаського врегулювання, паралельно вирішуючи питання відновлення відносин з Росією. Ми чудово розуміємо, що там йде потужний лобістський вплив з боку різних груп в Брюсселі, в провідних столицях країн-членів ЄС. І тут, мені здається, нас може чекати пастка».

Юрій Корольчук

Юрій Корольчук, член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій і колишній прес-серкретар «Нафтогазу», вважає, що Саміт Україна-ЄС підкреслює те, що Україна залишається транзитною державою:

«Є потенціал для того, щоб Європейський Союз не забував нашу країну і цінував, власне, цей аспект. Але, з іншої сторони, треба розуміти, що, на превеликий жаль, у подібних заявах і на подібних самітах – і це нормально, бо це політична складова – відсутній так званий конструктивний технологічний аспект. Є договір, який сьогодні реалізований між «Нафтогазом», «Оператором ГТС», і російським «Газпромом» про транзит російського газу в Європу. І він, на жаль, передбачає скорочення постачань газу вже з наступного року. Наступний рік от уже не за горами. І от уже буде, грубо кажучи, 40 мільярдів кубометрів газу транзиту. Можливо буде більше».

Пан Корольчук каже, що не бачить намагань і конкретних заходів, які б могли привести до того, щоб цей транзитний потенціал газу, нафти, електроенергії зростав. На його думку , шкода, що на подібних самітах не присутній великий бізнес, його участь для України була б надзвичайно корисною.

Водночас Юрій Корольчук вважає позитивним, що під час зустрічі у Брюсселі було підписано Угоду між урядом України та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про фінансування проєкту «Енергоефективність громадських будівель в Україні». Як повідомили в Офісі українського президента, «метою укладення Угоди є залучення допомоги Європейського інвестиційного банку на фінансування заходів, спрямованих на удосконалення процесу термомодернізації громадських будівель в Україні. Загальний внесок ЄІБ у межах Угоди становить 300 мільйонів євро».

Повну програму слухайте в аудіофайлі

 

Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка