Розглянемо ці питання зі старшою експерткою з питань європейського законодавства проекту Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні Яною Добідовською.
В нас були певні зобов’язання в рамках прийняття Угоди про Асоціацією між Україною та європейським Союзом, і ми їх виконали шляхом прийняття закону №2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Це досить великий закон, який містить аспекти контролю як харчових продуктів, так і кормів і здоров’я тварин.
Чи будуть приходити з перевірками до бабусь із сіл?
Якщо ми застосовуємо закон формально, то представник Держспоживслужби має перевірити і умовну бабусю, що здає молоко. Тому що бабуся, згідно закону про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, є оператором ринку первинного виробництва. До первинного виробництва, звичайно, висувається менше вимог, ніж до звичайного виробництва харчових продуктів, але все одно ці виробники також мають дотримуватися певних вимог.
Як відбувається контроль за безпечністю харчів на етапі виробництва?
Перший контроль – оператора ринку. Оператор ринку відповідає за безпечність харчового продукту в межах своєї діяльності. Тут оператор сам себе контролює шляхом виконання вимог законодавство щодо належних вимог гігієни, простежуваності, запровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах ХАСП, і реєстрації або отримання експлуатаційного дозволу в Держпроспоживслужбі.
Другий контроль – державний. Він здійснюється інспекторами Держпроспоживслужби для того, щоб перевірити, чи належним чином оператори ринку виконують вимоги, покладені на них харчовим законодавством.
Згідно з вимогами нового законодавства, в нас державний контроль може здійснювати тільки державний інспектор Держпроспоживслужби. Також в нас кожен інспектор категоризовний індивідуально. Тобто є таблиця, яким чином кожен оператор ринку відноситься до тієї чи іншої категорії ризику. Відповідно до структури, яка зараз прийнята вже в Україні, в нас є п’ять категорій ризику, до яких можуть бути віднесені оператори ринку: дуже високий ризик, високий, середній, низький, і дуже низький. Кожен оператор проганяється через матрицю, отримує певну кількість балів, і в залежності від кількості балів, він відноситься до тієї чи іншої групи ризику. Наприклад, виробники молочних харчових продуктів зазвичай будуть відноситься до високого ризику, виходячи з тих процесів, які вони роблять. Продукти нетваринного походження зазвичай будуть відноситься до низького або дуже низького рівня.
Як відбуваються перевірки державними інспекторами?
Немає жодного попередження, кожен раз сюрприз. Кожен оператор ринку на сайті Держспоживслужби побачить, до якої категорії ризику він відноситься, і яка, відповідно, його чекає кількість перевірок на рік. Тільки це буде знати оператор ринку, не так, як було – повідомлення за 10 днів.
При цьому, пам’ятаючи, що має бути баланс, були запроваджені так звані чек-листи. Це акти здійснення державного контролю. Тобто кожен інспектор, який буде приходити, матиме чек-лист, який містить перелік питань. Цей перелік питань є вичерпним, тобто більше спитати інспектор нічого не зможе. До кожного питання є посилання на вимогу нормативно-правового акту, де ця вимога закріплена з посиланням на статтю. Якщо виявляється невідповідність вимогам чек-листа, інспектор має описати цю невідповідність і послатися на законодавство, якому не відповідає оператор ринку. Потім, виходячи з виявлених невідповідностей, вже приймається рішення про відповідальність. В нас передбачено законом про контроль штрафні санкції, в залежності від виду порушень. Протягом певного терміну оператор ринку має усунути ці невідповідності.
Перевірки здійснюються на всіх етапах: під час виробництва, транспортування, реалізації.
Якщо в інспекторів є підозра, що харчовий продукт є небезпечним, вони мають право відбирати зразки та відправляти їх на дослідження. Якщо є обґрунтована підозра, що цей харчовий продукт є небезпечним та становить загрозу для здоров’я та життя, то він повідомляє про цього головного інспектора, і цей головний інспектор має право закрити цього оператора ринку на термін до десяти днів. Якщо інспектор бачить, що протягом десяти днів оператор рику не може усунути невідповідності і порушення, він тоді звертається до суду з проханням продовжити термін закриття потужності.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.