Ми запитали в старшої експертки з питань європейського законодавства проекту Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні Яни Добідовської.
У нас відбулися зміни на законодавчому рівні в цій галузі. 6 грудня 2018-го року було прийнято законопроект №8450 «Про інформацію до споживачів щодо харчових продуктів», який містить уніфіковані вимоги до надання інформації споживачам, і вони є гармонізованими з європейськими вимогами, які вже зараз застосовуються до харчових продуктів. Наразі в нас будуть вимоги не лише до етикетки, а й до будь-яких засобів надання інформації споживачу про харчовий продукт: продаж через інтернет, розміщення на полицях супермаркету, меню в закладах громадського харчування.
Закон цей набуде чинності з дня наступного після його опублікування, а введеться в дію через шість місяців. Цей термін дається для операторів ринку для того, щоб змінити свої етикетки і вимоги до того, яким чином і якою документацією в них супроводжуються харчові продукти. Але до трьох років оператори ринку ще можуть використовувати попередньо надруковані свої етикетки.
Обов’язково в меню мають бути винесені всі алергени. У законі є додаток, яким встановлюється перелік алергенів, тобто які харчові продукти в Україні вважаються алергенами. У меню алергени мають позначатися великими літерами і жирним шрифтом. Наприклад, в нас глютен – це алерген, молоко, горіхи – це все алергени.
Ненадання інформації споживачу щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічну реакцію або непереносимість, в нас становить окремий вид штрафу – 30 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб, і 20 – для фізичних осіб-підприємців.
На харчовому продукті також має бути видно, чи міститься в його складі алерген. Вони мають бути виділені жирним шрифтом і великими літерами.
Завжди уважно треба читати склад харчового продукту, тому що уявлення споживача, з чого має складатися цей харчовий продукт, може не відповідати тому, з чого виробник зробив цей продукт. Наприклад, я очікую, що в ковбасі має бути 90% м’яса, але є певні види ковбаси, де м’яса 50% чи 40%. Якщо це якісно відображено на етикетці, то споживач розуміє, чому він сплачує дорожче за певний вид ковбаси або дешевше. При цьому ми маємо бути впевненими, що те, що в нас на етикетці, дійсно відповідає вмісту харчового продукту, і саме для цього система контролю має працювати належним чином, що, власне, зараз знаходиться в процесі становлення.
Якщо ми говоримо про терміни, протягом яких можна спожити харчовий продукт, то це терміни, які встановлюють оператори ринку харчових продуктів, виходячи з досліджень, які вони провели, і виходячи з того, що треба ще взяти якийсь зазор для того, щоб убезпечити себе. Тобто, якщо в нас написано вжити до якоїсь дати, то сумлінний оператор ринку харчових продуктів ще заклав пару днів, протягом яких, скоріше за все, харчових продукт залишиться безпечним для споживання, але це не є рекомендацією, що можна споживати після зазначеної дати.
Варто ще звернути увагу на те, що вже досить жорсткі вимоги встановлюються до надписів «свіже», «заморожене», «розморожене», де є свіжа риба чи м’ясо. Є вимоги, що вважається свіжим. Якщо продукт був заморожений, а потім розморожений, то має стояти про це повідомлення.
Крім того, виробнику потрібно буде зазначити кількість води в м’ясі, змороженій рибі або інших заморожених продуктах. Тобто ви чітко будете розуміти, що якщо продукт має вагу один кілограм, то з цього одного кілограма 15% чи 20% буде води.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.