Січневий локдаун запровадили необґрунтовано, з середини грудня епідемія стабілізувалася — Вишлінський

Гості — заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Гліб Вишлінський: Ми бачимо, що був якийсь пакет обмежувальних заходів, придуманий у паніці навесні 2020 року, який включав обмеження роботи магазинів в окремих країнах, обмеження перебування на робочих місцях, обмеження транспорту в Україні, майже всюди — закриття ресторанів, культурних закладів. І далі всі прийняли як догму, що треба брати елементи з цього пакету, що всі вони корисні.

Зараз епідемія стабілізувалася. У статистиці щодо кількості зайнятих ліжок із киснем — стабілізація, зменшення, починаючи з середини грудня цього року. Фактично, виходить так, що в нас розмови про карантин почалися на початку березня, тому що нам потрібно не допустити, щоб були не перевантажені лікарні.

• Зараз лікарні не перевантажені. Ці ліжка з киснем є, під них є лікарі, нічого не зростає, але ми, чомусь, вирішуємо зменшити економічну активність.

Марія Репко: Тенденція до збільшення бюджетів торкнулася всіх країні, і не оминула Україну. Остання економічна дискусія у світі торкається того, що розвинені країни мають збільшити свої заборгованості, дефіцити — мовляв, нічого страшного в тому для них немає. Чи правильно це для України? Велике питання. Чи правильно для світу? Для мене це поки що також залишаться під питанням.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

На мою думку, в цій дискусії крапку не поставлено. Хтось думає, що це допомагає економікам. Що, коли держави друкують дуже багато коштів, запозичують і роблять великі державні борги і вливають їх в економіку, це допомагає економіці зростати. Але ж у розвинених країнах ці кошти вилилися в основному на ринки активів, на фінансові ринки, сильно зросла вартість акцій, нерухомість, навіть вартість біткоїна. Тобто, ми бачимо, що кошти, які держави виливають на свої ринки, не лише йдуть в бізнес чи громадянам, а збільшують вартість активів.

Тобто відбувається інфляція не товарів, а інфляція активів. Дорожче стає те, у що люди ці гроші вкладають. У той самий час, бідне населення недоотримує тих коштів.

• Ми бачимо збільшення нерівності, зменшення доступу цих незахищених верств до можливостей накопичення пенсій, купівлі нерухомості чи купівлі інших активів.

Я думаю, що ця дискусія буде точитися досить довго, і 2021 рік, скоріше за все, стане роком, коли будемо обговорювати варіанти фінансової кризи.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS