Фото з Facebook Володимира Кудрицького
Гість студії — голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Володимир Кудрицький: Історично склалося, що саме в момент вторгнення нам судилося від’єднатися від енергосистеми країни-агресора.
За три тижні ми здобули омріяну синхронізацію або об’єднання з енергосистемою Європи, зараз вже почали і експортні операції. Але то все відбувалося на тлі складностей, з якими ми ще ніколи не стикалися.
Почати треба з того, що за 4 години до вторгнення ми від’єдналися. Це мав бути триденний тест. І тест мав проходити в звичайних умовах. І вже той тест в ізольованому режимі сам по собі викликав багато застережень. Багато експертів в середині країни і за кордоном, які побоювалися такого тесту.
Коли ми від’єдналися і через 4 години почалося вторгнення, це був ранок 24 лютого. Тоді я рано приїхав на роботу і перед нами постала абсолютно нова реальність.
І, звичайно ж, постійні пошкодження критичної інфраструктури, з якими ми стикалися.
Читайте також: Не лише Шольцу складно відмовитися від Росії: у чому проблема Європи?
Зрозуміло, що, оскільки росіяни на першому етапі свого вторгнення зайшли відразу з багатьох напрямків, в дуже багатьох регіональних наших підрозділах ситуація погіршилася. Вона була дуже динамічна, треба було відстежувати, які лінії і які підстанції лагодити, і як взагалі тримати баланс енергосистеми.
Причому цей ізольований режим, коли ти під’єднаний від своїх сусідів, він характеризується тим, що тобі немає на кого розраховувати, якщо щось погане станеться, якщо в системі виникне дисбаланс, спричинений відключенням великого енергоблока або важливої лінії електропередач. Тому це був подвійний виклик.
Нам дуже допомогло те, що ми ретельно готувалися до осінньо-зимового періоду і до проходження тесту в ізольованому режимі. Ми накопичили великий аварійний запас. Тобто у нас були на складі матеріали, щоб лагодити інфраструктуру.
Багато, напевно, чули про ситуацію на ЧАЕС, коли росіяни повідбивали одну за одною лінії електропередач, які живили електроенергією цей важливий об’єкт. А там у нас розташовані сховища відпрацьованого ядерного палива і енергоживлення потрібне для того, щоб охолоджувати ті паливні збірки.
І коли ми втратили там останню лінію електропередач, у нас було не так багато часу, щоб її відновити. Наші співробітники декілька днів працювали в сірій зоні під обстрілами. Були і погрози їх життю, і багато чого було, про що я не можу ще розказати. Але врешті-решт ми врятували тоді Україну і європейський континент від серйозних наслідків.
Читайте також: Тіньова економіка врятувала ЗСУ, тепер питання, наскільки держава може бути лояльною до бізнесу — Роман Ващук
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS