pixabay.com
Доброго ранку! У мене вже терпець уривається розказати вам усім суперрецепт ще однієї славної української страви. На гребені «Смачної країни» вас вітаю я, Костянтин Грубич.
У Полтаві, окрім родичів, мешкає моя давня університетська подруга Інна Гончар, у заміжжі — Савченко. Вона та її родина — чоловік Ігор та син Стас — уже давно стали для нас із дружиною близькими людьми. Звичайно, застілля спільні траплялися при кожній зустрічі. Та лише одна з Інночкиних страв вразила мене «наповал». Мова про мариновані сливи.
Як з’ясувалося, традиція готувати сливи не у вигляді банального «варення», а саме таким чином, коріниться у сімейних неписаних законах Гончарів. Хоча родом Інна з Краснокутська, що на Харківщині, але одна з її бабусь народилася у славній Опішні. А це селище відоме на весь світ не лише своєю керамікою. Окрім глечиків та макітр у царській Росії гриміла слава опішнянських слив.
Опішнянська волость Полтавської губернії постачала солоні сливи на столи російського панства і Європи. Для тривалішого зберігання плоди і ягоди також сушили. Так само знаменитий був опішнянський чорнослив. Отже, можна беззастережно зробити висновок, що Полтавщина здавна була сливовим краєм. Спадкоємиця традицій маринування слив Інна Савченко поділилася зі мною рецептом. Приготування вимагає зусиль і часу. Але старання ваші окупляться неперевершеним смаколиком!
Інгредієнти:
– відро слив
– лаврове листя – 1 пачка
– гвоздика – 1 пачка
– кориця (паличками або мелена) – 3 пачки
– духмяний перець – 0,5 пачки
– цукор – 3,5 кг
– оцет – 0,5 л
Спосіб приготування:
Відро слив, краще угорок, змішати із пачкою лаврового листя, пачкою гвоздики, трьома пачками кориці (паличками або меленою), півпачки духмяного перцю. Додати до суміші 3,5 кілограми цукру та півлітри оцту. Залишити на день, щоб фрукти пустили сік. Сік відокремити від слив і закип’ятити, а отриманим окропом залити фрукти. Таку процедуру робити двічі на день — вранці й увечері — протягом тижня. Коли сливи скривляться (говорила Іннина бабуся, «як Ленін на буржуазію»), тоді закрити їх у стерильні банки. Повторюю, процес марудний, але мариновані сливи того варті.
Практична порада: фрукти, вирощені в тій місцевості, де ви живете і до смаку яких звикли, набагато краще засвоюються і дають більше користі.
Бажаю усім терпіння та дочекатися маринованих слив. Протягом тижня їхнього приготування хоча б раз зазирніть на мій ютуб-канал, підпишіться і переглядайте десятки цікавих народних рецептів. Знайте, що «Смачна країна» — міцна родина! До наступного гребеня на «Ранковій хвилі»!