Гостя програми — психологиня, координаторка роботи з дітьми Інституту психології здоров’я Наталія Пашко.
Наталія Пашко: Питання втрати — це не тільки питання фізичної втрати. Діти, крім того, що можуть фізично втрачати батьків, можуть втрачати і переживати ризик втрати з ними прив’язаності, і, відповідно, безпеки. І дуже часто у зв’язку з цим формується така складна поведінка, як реакція на втрату прив’язаності, і, паралельно, відчуття безпеки в цілому.
Як дитина розуміє, що значимий для неї дорослий є в її житті? Це коли він взаємодіє із дитиною через гру, коли дитину щось турбує і він відповідає на питання, емоційно в контакті. Часто, коли в сім’ї когось втрачають обирають дитині не говорити. Дитина відчуває прив’язаність на рівні пуповини. Якщо ми не дистанціюємося від неї, навіть зі складними переживаннями, а коли разом із нею показуємо приклад, пояснюємо, що відбулося, незалежно від віку, дитина краще справляється із втратою.
Усе набагато ускладнюється, коли один із дорослих дистанціюється і обирає дитині не говорити. Тоді дитина ще повторно переживає і фізичну втрату одного з батьків, і відчуття загрози, що може втратити іншу людину, яка дистанціюється.
Я у своїй роботі дивуюсь, особливо маленьким дітям, які чітко починають програвати ситуацію втрати, похорону. Вони починають запитувати: «Куди дівається тіло?», «Куди відлітає душа?». Хоча дорослі з ними на цю тему не розмовляють. Діти починають ставити ці запитання, бо відчувають, що втрата відбулась.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS