Андрій Волянський: За офіційними даними, в Україні станом на 29 травня близько 22 тисяч людей, які інфікувалися. Ми знаємо, що є малосимптомні та безсимптомні випадки. Якщо навіть цих людей вдвічі більше (44 тисяч), це всього лише десята частина населення України.
Якщо Західна Європа, Північна Америка за деякими даними вже мають до 10-15% людей з антитілами, то вони цю першу хвилю пройшли. Ми ж можемо лише уявляти, де її кінець для України. Ще, можливо, багато місяців піде на інфікування і створення захисту.
Україна в дуже швидкому темпі включилася в ізоляційні заходи, і хтось скаже «Це ж добре!», а я скажу «Це погано», тому що дуже мало людей захворіло, і захисту не створено, а великі удари нанесені по економіці, приватному бізнесу, психіці людей. Велика кількість людей деморалізована, налякана, і піддається панічним настроям. Одночасно є ще й група людей, які на протилежному полюсі, в яких абсолютно інший настрій: «Що це за інфекція, її взагалі немає!». Я б, звичайно, застеріг людей від крайніх оцінок.
Групи ризику: люди 85+. Головний критерій ризику це навіть не вік, а хронічні захворювання, особливо, їх накладеність. Наприклад, якщо в людини гіпертонічна хвороба і цукровий діабет. Це ті люди, хто найбільше ризикує. Навіть, якщо вони не люди літнього віку.
Сьогодні ніде не прозвучало серед заяв офіційних облич, що є якась програма з виявлення, обстеження, ознайомлення з ризиками людей з хронічними захворюваннями. Це вкрай важлива робота.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі