Нині в Україні жити не просто – суспільство переживає тест на толерантність, здатність акумулювати зусилля на допомогу ближньому. Ми всі вчимося – розуміти один одного, слухати, говорити, співпереживати, ділитись тим, що у нас є. Як громада Поділля допомагає переселенцям з Криму дізнавался кореспондент Громадського радіо у Вінниці Наталя Журбенко.
На Вінниччині, якої, на щастя, не торкнулась війна, на сьогодні оселилось майже 500 кримських татар. Чи не найбільша кримськотатарська діаспора переселенців в Україні. Усім їм потрібно було знайти житло, облаштуватись на незнайомому місті чи селі, навчати дітей. А також знаходити спільну мову із новими сусідами, представниками влади. Та й вінничанам не так просто сприймати незвичну культуру, релігію кримських татар. Між різними етносами – подолян та татар – інколи виникають непорозуміння.
Щоб допомогти дізнатись більше про культурні особливості один одного, знайти порозуміння і можливості спільного розвитку вінничани започаткували проект «Поділля-Крим». Голова правління Вінницької обласної організації товариства «Знання» Людмила Кулик розповіла про те, що вже відбулось і які ще заходи плануються до проведення у Вінниці.
-Розпочали ми свою роботу у листопаді. В рамках проекту вже відбулись інтерактивні відкриті лекції у вищих навчальних закладах Вінниччини – Національних медичному та технічному університетах, педагогічному університеті, Донецькому Національному університеті. Медіатор лекції Наталія Беліцер, доктор біологічних наук, експерт Інституту демократії ім. П. Орлика, прочитала студентам лекцію «Статус корінного народукримських татар».
Наталія має значний досвід правозахисної діяльності, у 90-х роках була співголовою Українського комітету «Гельсінки-90», спеціалізується на міжетнічних відносинах, правах меншин та корінних народів, етнополітичних конфліктах та ролі суспільства у їх попередженні та залагодженні. Студенти дізнались про основні проблеми, які довелось вирішувати корінному населенню Криму після анексії півострова та вимушеним переселенням частини жителів.
Адже нині в окупованому Криму відбувається процес порушення міжнародного права, порушення прав людей – викрадення, вбивства… Було багато запитань і стільки ж відповідей, слухачам було цікаво, які громадську та політичну діяльність проводила Україна із вирішення питання статусу кримських татар. Навіть дехто конспектував…
– На ваше запрошення до Вінниці приїздив і Арсен Жумаділов – керівник відділу забезпечення уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва…
– Так, спільно із Наталією Беліцер та Сергієм Даниловим – заступником директора інституту близькосхідних досліджень вони провели прес-конференцію. Журналістам розповіли про особливості культури кримськотатарського народу. Річ у тім, що першими із Криму виїхали люди релігійні, ті, хто серйозно ставиться до виконання релігійних ритуалів, а також лідери громадської думки. У Вінниці їм багато допомогли, щоб вони облаштувались, інтегрувались у місцеві громади. Наміри подолян були щирими, але траплялись і непорозуміння.
Адже кримські татари – українці політично, але етнічно мають свою культуру, звичаї, мову. І якщо ці речі не враховувати, багато ініціатив влади та громадськості не матимуть успіху і навіть можуть викликати супротив. Зокрема, татари звикли проживати компактно – це для них принципово. Вінницька влада пішла на зустріч і у селі Нова Гребля Калинівського району велику групу людей поселили після реконструкції у колишньому приміщенні гуртожитку профтехучилища.
Наразі майже сотня новоселів облаштувались, дітлахи пішли до школи і знайшли нових друзів серед місцевих мешканців.Навіть цей маленький приклад є тестом на міцність зв’язків українців: корінного народу Криму – татар і подолян. Усім нам слід призвичаюватись до нових сусідів, шукати спільну мову і вчитись жити, розуміючи один одного. Сподіваюсь, медійники виконають свою роль транслятора цієї інформації загалу.
– Які ще знання про культуру кримських татар ви пропонуєте вінничанам?
– Ми запланували ще два заходи. Два дні – 29-30 листопада у Вінниці в рамках культурного обміну між художниками Криму та Вінниччини відбудуться творчі зустрічі і майстер-класи з кримськотатарського поліхромного розпису керамічних виробів «Ремесла і орнаменти Криму». Проведе ці уроки відомий художник із Криму Рустем Скибин. В нього свій неповторний стиль розпису кераміки, що несе в собі кращі риси традиційної культури кримських татар. Його майстерня EL-Cheber виробляє керамічні світильники, фонтани, музичні інструменти, декоративні панно, популярні далеко за межами Криму.
Зараз художник живе у Києві, але приїде на наше запрошення і проведе майстер-класи у регіональному центрі сучасного мистецтва «Арт-Шик» та Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. До речі, участь для вінничан безкоштовна. У заході братимуть участь і наші подільські митці. Певна, що ця зустріч стане початком для нових спільних творчих проектів. А підсумком нашого проекту стане фестиваль двох культур. Плануємо його провести 11 січня у Вінниці. Представимо картини, звичайно, буде кераміка Рустема Скибина, роботи наших подільських художників, а також проведемо конкурс дитячого малюнку. Запросимо і Мустафу Джемілєва, сподіваємось – приїде.
– На рівні риторики багато хто говорить про проблеми, а ось робити наважуються не всі. Які організації підтримали проект?
– Проект здійснюється за безпосередньої підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Інституту міжнародного співробітництва Асоціації закордонних справ Німеччини (DVVInternational), громадської організації Інформаційно-дослідницький центр «Інтеграція та розвиток». Партнерами у Вінниці стали ВОГО «Вінницький прес-клуб», ГО «Асоціація музеїв Вінниччини», Вінницький обласний краєзнавчий музей, ГО «Культурна стратегія ХХІ». Сподіваюсь, що наша співпраця допоможе подолянам краще зрозуміти кримських татар, щоб пристосування і спільне життя у нових реаліях було перспективним. Адже поки жива культура – живий народ.
Спілкувалась Наталія Журбенко
